Фортеця Шаорі

Фортеця Шаорі
41°29′06″ пн. ш. 43°44′45″ сх. д.
Тип	фортеця і пам'ятка культури[1]
Статус спадщини	Культурна пам'ятка національного значення Грузії^d[2][1]
Країна	Грузія : ISO3166-1 alpha-3:GEO; ISO3166-1 цифровий:268;
Розташування	муніципалітет Ніноцмінда[1]
Фортеця Шаорі (Грузія)
Фортеця Шаорі у Вікісховищі

Фортеця Шаорі (груз. შაორის ციხე, латиніз.: tr) — мегалітична споруда бронзової доби в Ахалкалакському муніципалітеті південного грузинського мхаре Самцхе-Джавахеті. Циклопічна кладка, побудована з використанням техніки сухої кладки, має незвичний архітектурний план — ромбоподібний з круглими пробілами. Споруда розташована на однойменній скелястій горі, на висоті 2752 м над рівнем моря, в горах Малого Кавказу, на північний захід від озера Паравані.[3][4] Фортеця внесена до списку Культурних пам'яток національного значення Грузії.[5]

Архітектура

«Стріла» в цитаделі Шаорі

Фортеця Шаорі, раніше відома також як Короґлі (від тюркського Короґлу), має багато спільних топографічних та архітектурних особливостей із фортецею Абулі — іншим великим городищем циклопічної форми, який стратегічно розташований в районі озера Паравані.[3]

Фортеця Шаорі побудована з великих базальтових блоків, без використання розчину. Вона складається з двох частин, кожна розташована на вершині крутої гори. Центральна частина являє собою неправильний прямокутник, побудований на найвищій площі, до нього можна дістатися зі сходу через ворота розміром в 1 м в ширину і 1,3 м у висоту.[6] Розташування та просторова організація Шаорі вказує на те, що фортеця, малоймовірно, була центром проживання.[4][6] Радше, вона могла використовуватися у релігійних цілях.[6]

Історико-археологічні передумови

Фортеця Шаорі вперше з'являється у літературних джерелах із географії початку XVIII століття грузинського вченого князя Вакушті.[3] Леон Меліксет-Бек був першим, хто в 1938 році намагався систематично вивчити монолітні пам'ятки Грузії, включаючи Шаорі.[6]

У Шаорі не проводилось жодних археологічних розкопок, що ускладнює точне датування та приписування пам'ятки якійсь конкретній культурі.[6][7] Спостерігається подібність з будівельною технікою та матеріаліми триалетських курганів, що вказує на першу половину ІІ тисячоліття до нашої ери як на можливий період будівництва.[6]

Взагальному поширення циклопічних фортець є археологічним свідченням соціальних змін на Південному Кавказі в середньо-пізню бронзову добу, що відображає соціальну диференціацію і появу владних еліт. Ці фортеці зазвичай будувались на крутих схилах гір. Розподіл поселень і культурний матеріал свідчать про те, що особи, які керували цими фортечними спорудами, здійснювали контроль над орними землями й ресурсами, але вони, можливо, також забезпечували економічні та оборонні функції для своїх територій в глиб регіону.[8]

Див. також

Фортеця Абулі

Фортеця Шаорі

Примітки

1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
2. https://heritagesites.ge/uploads/files/646f2ae389305.pdf
3. Berdzenishvili, D. (2002). ჯავახეთის ძველი სიმაგრეები [Old fortresses of Javakheti]. ka:ჯავახეთი. ისტორია და თანამედროვეობა [Javakheti. History and the Present] (груз.). Akhaltsikhe. с. 181—203.
4. Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378—379, 385—386. ISBN 9781139061254.
5. List of Immovable Cultural Monuments (PDF) (груз.). National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
6. Narimanishvili, Goderdzi; Khimshiashvili, Kakha (2009). The Bronze Age Settlements from Trialeti. У Skinner, Peter; Tumanishvili, Dimiti; Shanshiashvili, Anna (ред.). Vakhtang Beridze 1st International Symposium of Georgian Culture — Georgian art in the context of European and Asian cultures; June 21-29, 2008, Georgia (PDF). Tbilisi. с. 30—31. ISBN 978-9941-0-2005-6. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2018. Процитовано 24 листопада 2019. [Архівовано 2018-08-23 у Wayback Machine.]
7. Shanshashvili, Nino; Narimanishvili, Goderdzi (2014). Environment and Dwelling in the Early and Middle Bronze Ages South Caucasus. У Narimanishvili, Goderdzi (ред.). International Conference: Problems of Early Metal age Archaeology of Caucasus and Anatolia. November 19-23, 2014 November 19-23, 2014, Georgia (PDF). Tbilisi. с. 247. ISBN 978-9941-0-7134-8. Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 5 квітня 2022.
8. Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378—379, 385—386. ISBN 9781139061254.