Уперше про фортецю згадується у 1135 році. У Плассенбурзі знаходилась резиденція Плассенбергів. Представники цього роду були міністеріалами графів Андехсів. З 1340 до 1604 року Плассенбург був осідком Гогенцоллернів, які управляли звідси своїми володіннями у Франконії.
У 1554 році фортеця була зруйнована в ході Другої маркграфської війни (1552–1554) з маркграфом Бранденбурга-Кульмбаха Альбертом Алківіадом, який перед цим вчинив спустошливий набіг на міста Франконії.
Згодом Плассенбург, що був перебудований за проєктом архітектора Каспара Фішера, перетворився на вражаючу фортецю і великий палац.
У 1792 році маркграф Олександр продав Плассенбург своєму двоюрідному брату, королю Пруссії. Баварсько-французька армія під командуванням Жерома Бонапарта, брата Наполеона, у 1806 році взяла в облогу фортецю. У 1810 році Кульмбах став баварським. Замок використовували як в'язницю і військовий шпиталь.
Під час Другої світової війни Організація Тодта у Плассенбурзі заснувала тренувальний табір і базу відпочинку.
У теперішній час тут знаходиться музей і місце для проведення культурних заходів. У музеї зібрана значна колекція портретів та предметів прусської військової історії.
K. Bosl. Handbuch der Historischen Stätten Deutschlands — Bd. 7: Bayern, Stuttgart, 1961
D. Burger. Landesfestungen der Hohenzollern in Franken und Brandenburg, «Die Plassenburg» Bd. 51, Kulmbach 2000, ISBN 3-925162-20-8
H. Hennig. Die «Meranische Erbschaft» — Segen oder Fluch, Heimatbeilage zum Amtlichen Schulanzeiger von Oberfranken, Bayreuth 1992, Nr. 193
E. Herrmann. Zur Geschichte der Plassenburg, Heimatbeilage zum Amtlichen Schulanzeiger von Oberfranken, Bayreuth 1982, Nr. 84
H. Kunstmann. Burgen am Obermain unter besonderer Würdigung der Plassenburg, «Die Plassenburg» Bd. 36, Kulmbach 1975
H. Stark. Die Plassenburg — «obergebirgische» Residenz und Landesfestung, in: J. Erichsen und E. Brockhoff (Hrsg.) Bayern & Preußen & Bayerns Preußen, Veröffentlichungen zur Bayerischen Geschichte und Kultur Nr. 41/99, Augsburg 1999
S. Weigand-Karg. Die Plassenburg. Residenz und Hofleben bis 1604, Weißenstadt 1998, ISBN 3-926621-08-7