Флавій Арбіціон

Флавій Арбіціон
Народився	невідомо
Помер	після 366
Підданство	Римська імперія
Діяльність	політик
Посада	консул
Військове звання	Magister militum
Термін	355 рік
Попередник	Констанцій II
Наступник	Констанцій II

Флавій Арбіціон (*Flavius Arbitio, д/н — після 366) — державний та військовий діяч пізньої Римської імперії.

Життєпис

Походив з селянської родини. Замолоду вступив до війська, брав участь у походах Констанція I Хлора, а потім його сина Костянтина Великого. В період володарювання останнього досяг посади дукса. За часи імператора Констанція II відзначився у війні з узурпатором Магненцієм. За це у 354 році отримує посаду magister equitum (начальника піхоти), а потім — magister militum.

У 354 році відправлено до Аквілеї, де той проводив судові засідання над прихильниками та друзями страченого цезаря Констанція Галла. За жорстоке виправлення суду у 355 році призначається консулом (разом з Квінтом Флавієм Месієм Егнацієм Лолліаном). Того ж року разом з імператором виступив проти германського племені алеманів, які вдерлися до імперії. Біля Боденського озера Арбіціон завдав поразки ворогові.

З цього моменту стає одним з наближених до імператора осіб. При цьому спирався на дружбу впливового євнуха та камергера Євсевія. Разом з останнім постійно інтригував проти інших військовиків, зокрема своїми інтригами спровокував повстання Сільвана Франкського. Лише підступом вдалося його швидко придушити. Іншою жертвою заздрості Арбіціона стали військовики Урсіцин та Барбаціон. У 359 році розслідував причини падіння фортеці Амді на Євфраті.

У 361 році очолював авангард під час війни з Персією. Але в цей час прийшла звістка про рух цезаря Юліана на Схід. Тоді армія Констанція II виступила проти нового суперника. В цей час помирає імператор й єдиним володарем держави стає Юліан. Арбіціон зумів зберегти своє положення при дворі навіть за нового імператора. Натомість Арбіціон зумів зберегти вірність східної армії (переважно християнської) імператору Юліану.

362 року пішов у відставку. З цього моменту мешкав у Константинополі, маючи статус сенатора. У 365 році виступив проти узурпатора Прокопія. Останній у відповідь конфіскував величезні статки Амбіціона. Той же втік до імператора Валента. У 366 році Амбіціон сприяв переходу вищого військового керівництва армії Прокопія на чолі з Гомоарієм, чим сприяв поваленню узурпатора.

Джерела

• Arnold Hugh Martin Jones, John Robert Martindale, John Morris: Flavius Arbitio 2. In: The Prosopography of the Later Roman Empire (PLRE). Band 1, Cambridge University Press, Cambridge 1971, ISBN 0-521-07233-6, S. 94-95
• Thomas M. Banchich, Gallus Caesar (15 March 351–354 A.D.) De Imperatoribus Romanis, 1997.

Портал «Історія»   Портал «Стародавній Рим»