Фещенко Петро Васильович
Петро Васильович Фещенко (3 липня 1922, село Пришиб, тепер Кременчуцького району Полтавської області — 10 жовтня 1992, місто Харків) — український радянський діяч органів державної безпеки, командир 1-го танкового батальйону 19-ї гвардійської Мінської Червонопрапорної орденів Кутузова та Суворова танкової бригади 3-го гвардійського танкового корпусу 5-ї гвардійської танкової армії 3-го Білоруського фронту, гвардії капітан, Герой Радянського Союзу (24.03.1945). ПосиланняНародився у селянській родині. Закінчив десять класів середньої школи, у 1940 році — Харківський учительський інститут. У 1940 році був призваний в ряди Червоної армії. У 1941 році закінчив 2-ге Саратовське танкове училище. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Північно-Західному, Ленінградському, Калінінському, 3-му Білоруському фронтах у складі 8-ї танкової бригади, 19-ї гвардійської танкової бригади 5-ї танкової армії. У 1946 році закінчив Вищу офіцерську школу бронетанкових військ. З 1947 року — в запасі. У 1950 році закінчив Харківський педагогічний інститут, в 1952 році — Харківську обласну партійну школу. До 1961 року — 1-й секретар Харківського районного комітету КПУ Харківської області. З 1961 року — в органах держбезпеки. 6 липня 1961 — 19 квітня 1974 року — начальник Управління КДБ при Раді Міністрів УРСР по Харківській області. 19 квітня 1974 — 24 листопада 1975 року — начальник Управління внутрішніх справ Харківського обласного виконавчого комітету. З листопада 1975 року — у відставці. Жив в Харкові. Похований у Харкові на кладовищі № 2. Звання
Нагороди
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia