Фер-Айл
Фер-Айл (англ. Fair Isle, давньосканд. Friðarey, шотл. гельська Fara) — острів в північній Шотландії, що розташований приблизно на однаковій відстані між Шетландськими та Оркнейськими островами. Він славиться своєю пташиною обсерваторією і в'язанням в традиційному стилі. ІсторіяОстрів Фер-Айл, завдяки багатству риб в навколишніх водах і незважаючи на брак будівельних матеріалів, заселений з бронзової доби. 20 серпня 1588 флагман Непереможної армади El Gran Grifón зазнав аварії, врятувалися 300 моряків і 6 тижнів жили з острів'янами. Залишки корабля знайдені в 1970 році. 19 вересня 1877 біля берегів острова зазнало аварії судно Black Watch[2]. На горі Ворд-Гілл збереглися залишки радарного поста ВПС Британії часів Другої світової війни, там же знаходяться і уламки розбитого німецького бомбардувальника «Хейнкель-111». У 1954 році Фер-Айл був придбаний Шотландським фондом Національного спадщини у Джорджа Ватерсона, засновника орнітологічного центру[3]. ГеографіяОстрів адміністративно є частиною Шетландських островів, віддалений на 38 км на південь від узбережжя Шотландії, а також 43 км на північний схід від Оркнеїв (Норт-Роналдсей). Має довжину 4,8 км, ширину 2,4 км і площа 7,68 квадратних кілометра. Найвища точка — гора Ворд-Гілл, 217 метрів над рівнем моря. Північна частина являє собою кам'янисті пустища, порослі вересом. Західний берег складається зі скель висотою до 200 м. Омивається Північним морем[4]. КліматУ вересні 1978 на острові спостерігався вітер швидкістю 167 кілометрів на годину[5]. НаселенняБільшість з 68 мешканців живе в хуторах в південній частині острова. У 1900 році населення досягало чотирьох сотень, і з тих пір постійно зменшується. РелігіяЛише християнство є формально організованою релігією на Фер-Айл. Є дві церкви, одна методистська, і одна Церква Шотландії (пресвітеріанська). Методистська церква була побудована в 1886 році, а Церква Шотландії — в 1892. ЕкономікаТрадиційний промиселФер-Айл знаменитий своїми в'язаними джемперами, складовим джерелом доходу для жінок острова. Чоловіки зайняті в сільському господарстві. ЕнергетикаЗ 1982 року дві третини енергоспоживання забезпечується вітрогенераторами, а частина, що залишилася — дизель-генератором. Фер-Айл має дві електромережі — загального призначення і обігріву, зі своїми кабельними мережами. КомунікаціїОстрів покривається двома базовими станціями GSM-стандарту (900 МГц) британських операторів стільникового зв'язку Vodafone і Telefónica O2. Входить до поштового району, якому відповідає код «ZE2». На ім'я острова названий морський район Метеослужби Великої Британії, що включає води навколо Шетландських і Оркнейських островів. ТранспортАеропорт острова приймає рейси з Лервіка (Тінгволл)[6] та Самборо (травень-жовтень)[7]. Пором «Good Shepherd IV» ходить в село Грутнесс на мисі Самбір-Гед острова Мейнленд[8]. Дорожня мережа з'єднує населені райони острова по всій його довжині. ОсвітаФер-Айл має початкову школу, з двома класами. Існує повний робочий день в старшого викладача, і частина часу в учителя-асистента. Число учнів змінюється з часом, але, як правило, між 5 і 10. Острів'яни середнього шкільного віку, як правило, навчаються за межами острова, на Шетландських островах, де вони поселяються в гуртожитку, а повертаються на острів під час канікул. ОрнітологіяДив. Також: Фауна Шотландії З початку XX століття на острові проводилися спостереження за міграцією перелітних птахів. Орнітологічний центр був відкритий Джорджем Вотерстоном в 1948 році. Ендемічним для острова є підвид волового очка Troglodytes troglodytes fridariensis. На острові організовано заказник «Фер-Айл» площею 5,61 квадратних кілометрів. Під охороною:
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia