Фернандель
Фернанде́ль (фр. Fernandel, справжнє ім'я — Ферна́н Жозе́ф Дезіре́ Контанде́н, фр. Fernand Joseph Désiré Contandin); (нар. 8 травня 1903 — † 26 лютого 1971) — популярний французький комедійний кіноактор, співак. Знявся у понад 150 фільмах. Неперевершений майстер фарсу та буфонади, виконавець комедійних ролей у музичних ревю, оперетах і телешоу. Режисер фільмів «Простак» та «Адріан». Засновник власної кінокомпанії «Гафер». ЖиттєписСправжнє ім'я Фернанделя — Фернан-Жозеф-Дезіре Контанден. Народився у Марселі, в родині аптекаря. Вже в п'ять років Фернан дебютував у марсельському театрі «Шав» у мелодрамах та пасторалях. В 1915 році Фернан взяв участь у великому конкурсі шансоньє-аматорів, який проводила паризька газета «Комедія». Він переміг понад 100 претендентів, зайнявши друге місце. Після цього молодий шансоньє став популярним. З початком Першої світової війни Фернан Контанден був змушений покинути сцену — потрібно було заробляти на життя для всієї родини, тому що його батька забрали на фронт. Він працював у національному кредитному банку, Марсельському кредитному товаристві, на миловарному заводі. Але по вечорах Фернан продовжував навчання. Після того, як батько повернувся з війни, Фернан намагався стати офіціантом у шинку, що відкрили його батьки, але марно. У 1921 році Фернан укладає перший контракт з кабаре «Ельдорадо» з Ніцци, згідно з яким отримує 110 франків на день. Того ж року він одружується з Анрієтті Манс. На афішах вперше з'являється його псевдо — Фернандель, яке було вигадано тещею Контандена й у перекладі значить «її Фернан». З 1921 до 1923 рік Фернандель виступає з мандрівним театром, де виступає у водевілях, фарсах, оперетах. Але коштів для життя не вистачало й актор вимушений був піти працювати на миловарню. Незабаром Фернанделя запрошують до відомого паризького театру «Бобіно». У 1930 році Фернанделя дебютує у кінофільмі «Біле та чорне». Після цієї стрічки він отримує роль одну за одною. Його герої — провінціали, туповаті солдатики, поліцейські, ярмаркові блазні. Але це спочатку, згодом Фернандель показав себе великим актором. Не всі ролі Фернанделя були комічними, є й зворушливі та сумні — Ізідор у фільмі «Обранець мадам Юссон», комівояжер у «Казимирі», Флорідор у «Мам'зель Нітуш», монах у «Червоний готель», митник у «Закон є закон». Фернандель стає всесвітньовідомим, його запрошують для зйомок до Німеччини, Італії, Іспанії, Англії та США. Але незабаром з'являються конкуренти у комедійному жанрі — Бурвіль, Луї де Фюнес, Жак Таті. Тоді Фернандель починає шукати нового образу, нових персонажів. На деякий час таким стає гіньоль — похмура комедія із багатьма вбивствами та смертями. Першим таким фільмом Фернанделя стала «Летюча шафа», після якого актор знявся ще у 15-ти подібних фільмах. З 1960-х років Фернандель дедалі рідше знімався у комедіях, виконував ролі у мелодраматичних кінострічках. Разом із Жаном Габеном заснував власну кіностудію «Гафер» (Габен-Фернандель). Був продюсером трьох фільмів, записав кілька дисків власних пісень, які мали шалений успіх у публіки. Помер від раку легень 26 лютого 1971 року у Парижі, похований на кладовищі Пассі. Вибрана фільмографія
Нагороди
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia