Фердинанд Кіцький

Фердинанд Онуфрій Кіцький
Ferdynand Onufry Kicki
Львівський латинський архієпископ
1780 — 1797
Конфесія: римо-католик
Церква: Римо-католицька
Попередник: Вацлав Сераковський
Наступник: Каєтан Кіцький
Єпископ титулярний Тарги
Обрання: 15 грудня 1777
Інтронізація: 15 лютого 1777
 
Діяльність: військовик, римо-католицький релігійний діяч
Національність: поляк
Народження: 8 липня 1721(1721-07-08)
Смерть: 1 лютого 1797(1797-02-01) (75 років)
Оброшине
Похований: Оброшине
Династія: Кіцькі
Батько: Александер Кіцький
Мати: Констанція Пшедвоєвська
Священство: архієпископ
Чернецтво: до 1747

CMNS: Фердинанд Кіцький у Вікісховищі

Фердинанд Онуфрій Кіцький гербу Ґоздава[1] (пол. Ferdynand Onufry Kicki; 8 липня 1721 — 1 лютого 1797, с. Оброшине) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ з 1780 р. Представник роду — Кіцьких.

Життєпис

Варіант гербу Ґоздава

Народився 8 липня 1721 року. Батько — Александер Кіцький, цеханувський підсудок, мати — Констанція Пшедвоєвська. Мав брата Яна Кіцького — конюшого великого коронного, воєводу руського, старосту львівського, окнінського.

Служив у війську, став капітаном війська Сасів, був представлений королю Августові ІІІ Фрідріху. Вільно розмовляв німецькою мовою.

Став духівником, близько 1747 року отримав посаду каноніка, а 1754 — канцлера курії в м. Влоцлавек. Від 1777 року був пробощом Краківської катедрі на Вавелі. 23 квітня 1777 Львівський латинський архієпископ Вацлав Сераковський запропонував його кандидатуру на посаду свого єпископа-суфрагана.[2] 28 вересня 1778 року став коад'ютором львівського латинського архієпископа. 25 жовтня 1780 року став очільником Львівської архидієцезії.[3] Для уникнення підозр представників австрійської влади підписувався по-німецьки «Kitzki». За лояльність до влади 1781 року отримав статус таємного радника з титулом Ексцеленція. 1782 року отримав дозвіл на призначення його коад'ютором братанка Каєтана. Був послом Галицького станового сейму.[2]

Сприяв виготовленню та встановленню 28 жовтня 1784 в Латинській катедрі Львова надгробку попередника на посаді Вацлава Сераковського,[4] який виконав львівський скульптор Франциск Олендзький.[5]

У каплиці Христа Розп'ятого Латинської катедри (фундація княгині Анни Яблоновської[6]) Львова є встановлений йому надгробний пам'ятник,[7] який на його замовлення виконав Франциск Олендзький.[6]

За порадами Юзефа Хойницького Ґотфрід Прікснер[8] робив гравійований портрет Ф. Кіцького у 1784 році.[9]

Помер 2 лютого (за іншими даними 1 лютого[3]) 1797 року в с. Оброшиному, де найбільше любив перебувати й був похований.[2]

Примітки

  1. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 183.
  2. а б в Lechicki C. Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797)… — S. 387.
  3. а б Archbishop Ferdynand Onufry Kicki †. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  4. Burda E.Sierakowski Wacław Hieronim z Bogusławic Jan Andrzej h. Ogończyk (1700—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 312—313. (пол.)
  5. Przydatek do opisania Cyrkuły Przemyskiego [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.] // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — Lwów, 1812. — № 103 (25 grudnia). — S. 11—12. (пол.)
  6. а б Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № 3. — S. 284.
  7. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 78.
  8. Prixner, Gottfried (1746—1819) [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.), (нім.)
  9. Hornung Z. Chojnicki Józef // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III. — S. 401. (пол.)

Джерела

  • Lechicki C. Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966. — T. XII. — S. 387—388. (пол.)
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 76—86, 183. (пол.)

Посилання