Феодор Далассен

Феодор Далассен
Народився	невідомо
Помер	після 1067
Титул	протоновеліссім
Посада	проедр, дука Фессалонік
Термін	з 1062 року
Попередник	Никифор Вотаніат
Наступник	?
Конфесія	православ'я
Рід	Далассени
Батько	Костянтин Далассен
Діти	1 син

Феодор Далассен (*д/н —після 1067) — державний діяч Візантійської імперії.

Життєпис

Походив з впливової родини Далассенів. Напевне був сином Костянтина Далассена, дука Антіохії (втім деякі дослідники розглядають його як сина Феофілакта Далассена, але це мало ймовірно з огляду на подальшу кар'єру Феодора Далассена). Народився наприкінці 1010-х або напочатку 1020-х років. Здобув класичну як аристократа освіту. Проте молодість провів у родинних маєтках у фемі Арменіакон.

Спроби батька декілька разів обійняти трон призвели до того, що у 1039 та 1042 році родину було заслано. разом з батьком перебував у засланні й Феодор. Шлюб сестри останнього з Костянтином Дукою змінив зв'язки Далассенів з іншою впливовою придворною групою.

Зі сходженням шварга Феодора на імператорський трон він зробив швидку кар'єру, отримавши титул патрикія. Не підтримував свою родичку Анну у протистоянні Дукам. Згодом стає проедром. У 1050-х роках отримав титул вестарха та посаду стратега феми Опсікіон.

У грудні 1062 року призначається на одну з важливих фем — Фессалоніки на посаді дуки. На цій посаді підтримував Іверський монастир, видавши фрисовул (дарчу грамоту) на володіння Меллісургією Іверському монастирю, що розташовувався на кордоні Афону.

У 1067 році після смерті імператора Костянтина X прибув до Костянтинополя, де допомагав імператриці Євдокії Макремболітісі з регентством. Остання надала тому титул протоновеліссім, який спеціально започаткувала для Феодора Далассена. Цей титул став вищим серед знаті, що не належала до правлячої династії. Втім вплив Далассен залишався недовго: невідомо чи він діяв разом з цезарем Іоанном Дукою, або проти нього. Втім після отримання влади Романом Діогеном прізвище Феодора Далассена зникає з письмових джерел.

Родина

• Костянтин, талассократор

Джерела

• OIKONOMTOES N. A collection of dated Byzantine lead seals. No. 92.
• Lefort J. Histoire du monastère d'Iviron des origines jusqu'au milieu du XIe siècle // Actes d'Iviron. P., 1985. Vol. 1. P. 3-63, 68-91