Фабрична інспекція

Фабрична інспекція — державний орган Російської імперії, що мав наглядати за виконанням фабричного законодавства і стосунками між робітниками та підприємцями. Заснована 1882 в системі міністерства фінансів; у період з 1905 по 1917 — у підпорядкуванні міністерства торгівлі та промисловості, з 1917 — міністерства праці. У перші два роки своєї діяльності Ф.і. охоплювала 3 губернії центрально-промислового району Росії, 1884 в її складі було утворено 9 т. зв. фабричних округів, 2 з яких — Київський та Харківський — включали українські землі. 1894—99 фабричні округи було ліквідовано, їхні функції перебрали на себе старші губернські фабричні інспектори та губернські у фабрично-гірничих справах присутствія. 1900 старі фабричні округи було відновлено, однак до їхнього відання не потрапили вже ремісничі заклади, дрібна промисловість, гірничо-заводські та казенні підприємства, залізниці. З початку існування Ф.і. займалася статистичним узагальненнями підпорядкованих їй питань. Зокрема, з 1885 по 1889 вона публікувала «Звіти фабричних інспекторів», а з 1900 по 1914 — регулярні «Зведення звітів фабричних інспекторів» — цінні джерела з історії вітчизняної промисловості й робітництва.

Із лютого по жовтень 1917 діяльність Ф.і. була припинена, а від 18 травня 1918 більшовики своїм декретом зліквідували її законодавчо.

Фонди Київського та Харківського фабричних округів зберігаються у ЦДІАК України.

Фабричні округи Російської імперії та їх склад (1904)

• 1. Київський фабричний округ: Бессарабська, Волинська, Київська, Мінська, Могильовська, Подільська, Полтавська, Таврійська, Херсонська, Чернігівська губернії.
• 2. Харківський фабричний округ: Бакинська, Воронезька, Калузька, Катеринославська, Курська, Кутаїська, Орловська, Пензенська, Тамбовська, Тифліська, Тульська, Харківська, Чорноморська губернії, Батумська, Донська області, Сухумський округ[1].
• 3. Варшавський фабричний округ: Варшавська, Віленська, Гродненська, Каліська, Келецька, Ковенська, Ломжинська, Люблінська, Петроковська, Плоцька, Радомська, Седлецька, Сувалкська губернії.
• 4. Московський фабричний округ: Владимирська, Вологодська, Костромська, Московська, Рязанська, Смоленська, Ярославська губернії.
• 5. Поволзький фабричний округ: Астраханська, Вятська, Казанська, Нижегородська, Оренбурзька, Пермська, Самарська, Саратовська, Симбірська, Уфімська губернії.
• 6. Санкт-Петербурзький фабричний округ: Архангельська, Вітебська, Естляндська, Курляндська, Ліфлянська, Новгородська, Олонецька, Псковська, Санкт-Петербурзька, Тверська губернії.

Примітки

1. станом на 1 січня 1915 року до складу округу також увійшли Ериванська, Єлизаветпольська, Ставропольська губернії, Дагестанська, Кубанська, Терська області та Закатальський округ

Джерела та література

• Машкін О. М. Фабрична інспекція // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 259. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Литвинов-Фалинский В. Фабричное законодательство и фабричная инспекция в России. СПб., 1904.
• Микулин А.А. Фабричная инспекция в России. 1882-1906. Киев, 1906.
• Сводъ отчетовъ фабричных инспекторовъ за 1904 годъ. — С.-Петербургъ, 1907.