Устя (притока Горині)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Устя.
Устя
Устя в межах Рівного
50°22′22″ пн. ш. 26°11′00″ сх. д. / 50.3728° пн. ш. 26.1833° сх. д. / 50.3728; 26.1833
Витікс. Дермань
• координати50°22′22″ пн. ш. 26°11′00″ сх. д. / 50.3728° пн. ш. 26.1833° сх. д. / 50.3728; 26.1833
ГирлоГоринь (біля смт Оржів)
• координати50°45′21″ пн. ш. 26°07′39″ сх. д. / 50.7558° пн. ш. 26.1275° сх. д. / 50.7558; 26.1275
Басейнбасейн Прип'яті
Країни:Україна Україна, Рівненська область
РегіонРівненська область
Довжина68 км
Площа басейну:762 км²
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

У́стя (давні назви — Осъвица, Оствица) — річка в Україні, в межах Рівненського району Рівненської області, ліва притока Горині (басейн Прип'яті).

Опис

Довжина 68 км. Площа водозбірного басейну 762 км². Похил річки 1,6 м/км. Долина коритоподібна, має чіткі обриси, завширшки до 4 км, завглибшки до 60 м. Заплава двостороння, завширшки до 1—1,2 км, є заболочені ділянки. Річище звивисте, завширшки 25 м, в серединій течії 8 м, завглибшки 1,6 м, подекуди спрямоване. Створені штучні водойми, осушувальні системи. Використовується у побутовому та промисловому водопостачанні, рибництві. Береги річки похилі.

Географія

Річка Устя бере початок з джерел на північних схилах Мізоцького кряжу, біля села Дермань Перший. Тече переважно на північ, у пониззі на північний захід/північ. Впадає до Горині при північно-східній частині смт Оржів.

Історія та етимологія

Найдавніші з відомих згадок про річку Устю належать до 1495, та 1572 років, і носила вона назву руською (староукраїнською) мовою — Осъвица (суч. укр. – Освиця). На зламі XVIII та ХІХ століття, під впливом іншої мови, її назва видозмінилася в — Оствица, а ще згодом, скоротилася в сучасну — Устя.

Староукраїнська назва – "Освиця", походить від поширеного давньослов‘янського кореня -ос. В сучасних слов‘янських країнах, Польщі, Україні та Білорусі, які були в складі Речі Посполитої, є чимало населених пунктів з назвою Осова. В Білорусі досі є мала річка з назвою Освиця (біл. – Асвіца), яка так само, як і Устя входить до басейну Прип‘яті. Також у XVI столітті в багатьох волинських і поліських селах згадуються урочища з назвою Осова Лоза.[1] Оскільки давньослов‘янський словниковий ресурс практично втрачено з плином часу, то навряд чи вдасться точно встановити етимологію назви – "Освиця".

Релігійні споруди на березі Усті

На острові, що омивається річкою Устею, біля села Городок, що за 10 км від Рівного, розташована церква Святого Миколая, яка є пам'яткою архітектури 1740 року. У місті Рівному, на березі річки Усті розташований собор Святого Миколая Чудотворця.

Забруднення

У зв'язку зі штучним розширенням та зміною русла в міській зоні Рівного, спочатку в часи Польської республіки, а згодом в часи СРСР, зменшенням через це швидкості течії, Устя з часом стала найзабрудненішою річкою Рівненської області. Відповідно через її низьку пропускну здатність, забруднення водної артерії Рівного викликала й ціла низка наступних факторів: змиви з доріг та полів, скиди підприємств, неорганізовані скиди, тощо.[2]

Притоки

Населені пункти

Річка у місті Рівне

Тече через 20 населених пунктів. Над Устею розташовані міста Рівне, Здолбунів, смт Квасилів та Оржів.

Примітки

  1. ↑ Гордич, Валентина (11 березня 2023). Рівненська Устя: як з XV століття трансформувалися її назва, русло і стан води. https://suspilne.media/ (українська) .
  2. ↑ Порятунок рівненської Усті: які способи та методи пропонувалися для очищення головної річки міста. rivne.name.
  3. ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Устя (притока Горині)
Річка Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.