Успенська церква (Піски)

Успенська церква
50°00′56.32″ пн. ш. 33°05′14″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Піски Лубенського району Полтавської області
Кінець будівництва	1914 рік
Належність	УПЦ МП
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Епонім	Небовзяття Діви Марії
Успенська церква (Піски) (Україна)
Успенська церква у Вікісховищі

Успенська церква — дерев'яна церква в селі Піски Лубенського району Полтавської області. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 1480[1].

Історія

Найдавніша письмова згадка відноситься до 1754, коли київським митрополитом Самуїлом (Миславським) до храму було видано новий антимінс.

У 1786—1788 за клопотанням архімандрита Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря Дамаскіна церква була перебудована.

1861 до церкви прибудували дерев'яну дзвіницю.

У 1902 володіла 7 десятин землі церковної, 33 десятин ружної. Мала церковну сторожку, будинок для квартири священика. Діяли бібліотека, однокласна церковнопарафіяльна школа.

Нова, дерев'яна, на мурованому цоколі, з прибудованою дзвіницею церква збудована 1914.

Громада церкви відновила діяльність під час німецької окупації 1942.

По війні громада була зареєстрована органами радянської влади 08.01.1948 за № 204. Для релігійних відправ використовувала будівлю колишньої церкви площею 170 кв. м. Знята з державної реєстрації 1960.

Церковна будівля у 1948 значилася як пам'ятка архітектури (охоронний договір № 34).

До кінця 1980-х споруда використовувалася як зерносховище місцевого колгоспу.

У новітній час релігійна громада була утворена як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 20.03.1992 за № 60. Богослужіння проводяться у культовій споруді.

Опис

Храм хрещатий у плані, на кам'яному фундаменті, однокупольний, зі стрункою триярусною дзвіницею. Досить багато прикрашений різьбленими пасками, карнизиками, щипцями, пілястрами. Південні і північні рамена прямокутні, мають окремі входи, прикрашені двоколонними портиками з трикутними фронтончиками. Центральний четверик увінчано наметовим верхом на світловому восьмерику. Стіни прикрашено карнизами з ажурною різьбою та невеликими напівциркульними, трикутними і колоподібними арочками.

Невисокі кутові зруби підкреслюють ступенчатость силуету. Вертикальну спрямованість споруди підсилюють трикутні фронтончики фасадів, граней барабана і куполу. Стіни горизонтально обшиті, завершені карнизами з ажурною дерев'яною різьбою і невеликими напівциркульними, трикутними і кілевидними арочками. Із західного боку сполучається з дзвіницею, на 1-му ярусі якої – головний вхід, також оздоблений двоколонним портиком з трикутним фронтончиком. Численні кутові зрубики, портики головного і бічних входів підкреслюють струнку пірамідальну композицію споруди, в якій домінує багатоярусна дзвіниця, увінчана наметовим верхом із заломом.

Купола мають деякі риси бароко.

• 
• 
• 
• 

Цікаві факти

Коли в радянські часи, намагалися зруйнувати дзвіницю, трос порвався і дзвіниця встояла. А в 1943 р взагалі сталося диво — в храм потрапили два снаряди і … не розірвалися!

В 1960-80-х роках служби не проводилися і храм використовувався, як зерносховище колгоспу. З 1992 р повернутий громаді.

Зараз чудова церква є головною прикрасою села Піски.

Джерела

ПІСКИ с., Лубенський р-н. Православної Церкви громада (з 1990-х – УПЦ МП). Успенська церква.

Примітки

1. Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. Рада Міністрів УРСР. Постанова від 06.09.1979 № 442

Посилання

• Україна Інкогніта
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР(рос.)