Урнське озеро

Урнське озеро
Розташування
Країна	Швейцарія
Регіон	Швіц Урі
Геологічні дані
Частина від	Фірвальдштеттське озеро
Розміри
Площа поверхні	26,825 км²
Висота	434 м і 431 м
Довжина	11,6 км
Ширина	2,7 км
Об'єм	3 567 725 000 кубічний метр
Вода
Басейн
↑ Водний басейн	басейн Рейну
Вливаються	Ройс
Витікають	Ройс
Площа басейну	924 км²
Інше
Geonames	2658221
Урнське озеро (Швейцарія)
Урнське озеро у Вікісховищі

Урнське озеро або Урнерзее (нім. Urnersee) — озеро в Швейцарії, південна частина Фірвальдштеттського озера.

Урнське озеро як частина загальної озерної системи Фірвальдштеттського озера, розташоване в кантонах Урі та Швіц і лежить на висоті 434 метри над рівнем моря. Береги його оточують гігантські скелі, що надають озеру величного вигляду, подібного до скандинавського фіорду. Глибина Урнського озера досягає 200 метрів,[1] його площа дорівнює 26,8 км². У північній частині його західного берега знаходиться історична галявина Рютлі, на якій було укладено перший союз трьох лісових кантонів, який започаткував Швейцарську конфедерацію. Тут, у Рютлі, починається прокладений у 1990-х роках Шлях Швейцарії. В Урнському озері поблизу Рютлі знаходиться також скеля-пам'ятник Шиллерштайн. На східному березі його лежить капела Телля. В озеро впадає річка Ройс. На його берегах розташовані міста Бруннен, Зізікон і Флюелен.

З гравію та породи, витягнутої при проритті обхідних транспортних тунелів поблизу Флюелена та залізничного Трансальпійського тунелю (NEAT), на Урнському озері були створені штучні Нептунові острови та група островів Лорелея. Деякі з них оголошені заповідниками для птахів.

На честь Урнського озера в 1977 році у швейцарському телесеріалі Teleboy озерне чудовисько було названо Урні (за аналогією з шотландським Нессі).

Завдяки теплим вітрам, що дмуть на озері влітку, воно є чудовим місцем для занять віндсерфінгом.

Примітки

1. Nationalpark Berchtesgaden: Der Königssee. Eine limnologische Projektstudie. 1982 (PDF). Nationalparkverwaltung Berchtesgaden. 13 травня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2016. Процитовано 12 червня 2022. [Архівовано 2016-05-15 у Wayback Machine.]