Умови експлуатаціїУмо́ви експлуата́ції — сукупність факторів, що діють на виріб при його експлуатації[1] і впливають на функціювання й працездатність цього виробу. Відповідно до діапазону й ступеня впливу факторів умови експлуатації поділяються на: нормальні, робочі і граничні. Нормальні умови (НУ) експлуатації — сукупність факторів, що встановлені нормативно-технічною документацією як номінальні; у таких умовах похибки обладнання близькі до нормативних, що можуть бути визначені й гарантуватися. Ці умови є базою, відносно якої виявляються зміни властивостей виробу в інших умовах. Зазвичай це параметри:
Нормальними умовами експлуатації засобів автоматизації за ГОСТ 12997-84[2] та ГОСТ 23222-88[3] вважаються:
Номінальні значення нормальних умов при повірці вимірювальних приладів за ГОСТ 8.303-80[4]:
Допускаються відхилення від номінальних значень, якщо вони збільшують похибку засобу вимірювання не більше ніж на 35% від границі допустимої основної похибки. За нормальні значення кліматичних факторів навколишнього середовища при випробуваннях виробів (нормальні кліматичні умови випробувань) приймають наступні ГОСТ 15150-69[5]:
якщо в стандартах на окремі групи виробів не прийнято інших меж, обумовлених специфікою виробу. Робочі умови експлуатації — сукупність факторів, межі яких нормують (регламентують, гарантують) характеристики показників якості виробів, зазначених у технічних умовах та іншій технічній документації[5]. Граничні умови експлуатації характеризують екстремальні значення факторів, за яких вироби витримують навантаження без руйнування й погіршення якості[5]. Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia