Тітка Соваж

«Тітка Соваж»

Ілюстрація до заключної сцени твору.
Автор	Гі де Мопассан
Назва мовою оригіналу	фр. La Mère Sauvage
Країна	Франція
Мова	французька
Жанр	новела
Місце	Париж
Видавництво	газета «Le Gaulois»
Видано	3 березня 1884
Тип носія	на папері
Попередній твір	У дорозі
Наступний твір	Сестри Рондолі
Видання українською
Перекладач(і)	Людмила Івченкова
Видавництво	Дніпро

«Ті́тка Сова́ж»[1] (фр. La Mère Sauvage) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана у 1884 році. Твір розповідає про загибель французької удови, що помстилася за смерть загиблого сина під час Французько-прусської війни.

Історія

Ця новела вперше була надрукована в газеті «Le Gaulois» 3 березня 1884 року. Автор присвятив її відомому натуралісту і анатому Жоржеві Пуше. Цього ж року Гі де Мопассан опублікував новелу в книжковому форматі в збірці «Міс Гаррієт».

Український переклад цього твору здійснила Людмила Івченкова. Новела побачила світ у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972)[2] і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990)[1].

Сюжет

Оповідач приїздить до мальовничого Вірлона і під час прогулянки бачить зруйнований будинок. Він пам'ятає його ще цілим, а тому розпитує супутника історію його занепаду. Ось що той розповідає… В будинку жила вдова браконьєра на прізвисько Соваж. Її єдиний син пішов на війну супроти пруссаків, вона ж мешкала самотньо анітрохи не боячись, бо мала міцну статуру і загартовану душу. Під час прусської навали в її будинку стали на постій кілька прусських солдатів. Як і більшість навколишніх селян, удова поставилася до них з філософською байдужістю. Та коли дістала з фронту повідомлення про загибель сина, страшно помстилася: поклавши постояльців на сіно на горищі, замкнула їх там і підпалила будинок. Полум'я пожежі привернуло увагу німців, яким удова сміливо зізналася у скоєному вбивстві та пояснила його причину. Тітку Соваж негайно розстріляли[1].

Аналіз твору

Український переклад назви цієї новели хоча й усталений, але не вельми точний, оскільки в оригіналі Мопассан називає свою героїню «матінкою». Таке звертання більш точно відповідає образу героїні, чиї дії обумовлені саме материнським горем.

Тема Французько-прусської війни була дуже близька письменнику, який не приховував своїх патріотичних почуттів і негативного ставлення до німецької окупації. Трагічна або героїчна загибель героїв фігурують у багатьох його новелах: «Два приятелі»[3], «Полонені»[4], «Дядько Мілон»[5]. Показово, що прізвище Соваж фігурує в патріотичному контексті неодноразово, таке ж ім'я мав один з загиблих героїв новели «Два приятелі». Водночас, сюжет «Тітки Соваж» перекликається зі схожою фабулою новели «Полонені», в якій йдеться про аналогічний постій прусських солдатів у дружини мисливця, яка, проте, не знищила ворогів, а лише хитро затягла у пастку і передала в руки французів. Трагічна кінцівка твору нагадує «Дядька Мілона», герой цієї новели так само мовчки і люто мстився, був упійманий і розстріляний.

Джерела

1. Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 445—451.
2. Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 3.
3. Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 386—392.
4. Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 524—533.
5. Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 589—594.