Тіньова економіка в Україні
Тіньова економіка в Україні — сукупність видів економічної діяльності, заборонених законодавством України, або тих, які з різних причин не враховані у офіційній статистиці.[1] За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України рівень тіньової економіки, обчислений за методом «витрати населення — роздрібний товарообіг», становив у 2012 р. приблизно 45% ВВП. Витрати населення на придбання товарів і послуг становили 1179,1 млрд гривень, тоді як офіційно зареєстрований оборот роздрібної торгівлі становив лише 804,3 млрд гривень.[2] Оцінки рівня тіньової економіки, залежно від методології, свідчать, що як мінімум чверть української економіки знаходиться у тіні.[3] ХарактеристикаОсновні види тіньової діяльності в Україні:[1]
ПричиниОсновними причинами високого рівня тінізації української економіки є неефективний інституціональний базис регулювання підприємництва та незадовільні умови здійснення підприємницької діяльності, зокрема:[3]
Ситуація з інституційним розвитком України визнана ключовою проблемою експертами Всесвітнього економічного форуму, яка призводить до низької конкурентоспроможності та високої тінізації української економіки. За компонентою «Інститути» Україна у 2011 р. посіла у рейтингу 134 місце з 183 країн. Надзвичайно низькими оцінками опитані експерти відзначили ситуації у сфері захисту прав міноритарних власників (138 місце), ефективності законодавчих органів в регуляторній сфері (138 місце), захисту прав власності (135 місце), незалежності судової влади (134), тягаря державного регулювання (125), довіри до правоохоронних органів (122), організованої злочинності (116), прозорості державної політики (114).[3] За показником легкості здійснення підприємницької діяльності у 2011 році Україна посіла 149 рейтингову позицію серед 183 країн світу, і характеризувалася низькою ефективністю оподаткування (181 місце), складністю процедур одержання дозволів на будівництво (180), реєстрацію власності (166).[3] Оцінка обсягівІснує декілька підходів до оцінки рівня тінізації економіки України, результати яких радикально відрізняються. За розрахунками Державної служби статистики України обсяг «невидимої» економіки (яка безпосередньо не спостерігається) становив у 2 половині 2000-х від 15 до 18% ВВП. Хоча методологія оцінки цього показника гармонізована з міжнародними стандартами, його значення сприймається експертами дещо заниженим.[3] Відповідно до розрахунків Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, обсяг тіньової економіки України у 2004–2011 р. знаходився у діапазоні від 28 до 39% ВВП. Цей показник розраховується різними методами, що дозволяє враховувати розбіжності між доходами та витратами населення, динамікою готівки в обігу та обсягами виробництва, використанням електроенергії та обсягами виробництва, а також динамікою цін факторів виробництва, готової продукції та рентабельністю виробництва.[3] За даними іноземних дослідників рівень тінізації української економіки є ще вищим. Згідно з розрахунками професора Лінцського університету Фрідріха Шнайдера, якими користуються у своїй роботі Світовий банк та Міжнародний валютний фонд, частка тіньової економіки в Україні становила у 2011 р. 44,1% від офіційного ВВП, що є найвищим показником у Європі.[4] Оцінка частки тіньового сектору економіки України, % ВВП:[3][2][5][6]
Станом на 01.11.2022 року, за оцінками Мінекономіки, рівень тіньової економіки у 2021 році зріс на 2 відсоткові пункти порівняно з аналогічним періодом 2020 року і становив 32% ВВП, причому два методи з чотирьох показали підвищення (електричний та монетарний), тоді як два – зниження (метод "витрати" населення - роздрібний обіг" та метод збитковості підприємств). [7] Тіньова зайнятістьЗа оцінками Міжнародної організації праці, рівень тіньової зайнятості в Україні становить близько 9% зайнятого населення. Крім того, специфікою тінізації ринку праці в Україні є поширеність комбінованих форм оплати праці, які передбачають часткову виплату заробітної плати «у конвертах». [3] Див. також
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia