Тягло

Тягло — (від староруського «тягнути», «відбувати повинність») — узагальнена назва грошових і натуральних державних повинностей селян Московської держави XV—XVIII сторіч. До селянської реформи 1861 р. тягло було умовною одиницею селянських повинностей, що встановлювалося на селянську родину, в якій є два повних робітники — чоловік (у віці від 17 до 55 років) та жінка (від шлюбу до 55 років)[1]. Назва походить від того, що частково ці робочі повинності роблено за допомогою тяглової худоби; назва тягло подекуди перейшла на селянський двір. Тяглова система замінила ранішу систему з витями.

В Україні

На територіях сучасної України тяглове оподаткування впроваджене в XVIII ст. — в областях, підконтрольних московській владі. До скасування панщини тягло — загальна назва для всіх податків державі та панщизняних повинностей на користь пана, які були обов'язковими для селянського двору.

Примітки

1. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Див. також

• Албату

Посилання

• Тягло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1944-1945. — 1000 екз.