Турівка (Тернопільський район)
Ту́рівка — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Раніше центр сільської ради, розташований за 19 км від адміністративного центру громади й залізничної станції Підволочиськ. Дворів — 357. У зв'язку з переселенням мешканців 1948 хутір Гостра Могила виведений з облікових даних. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади. Населення — 712 осіб (2007); 1196 осіб (1973). Іван Васильович Каптій — староста Турівського старостинського округу з 2016 року. [1] ГеографіяЧерез село тече річка Вікнина, права притока Збруча. ІсторіяПоблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури. Перша писемна згадка — 1457. Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, кооператива. У німецько-радянській війні брало участь 63 місцеві жителі, 27 з них удостоєні урядових нагород, 23 загинули. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади[2]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[3]. Пам'яткиЄ Церква святого Василія Великого (1888, кам'яна), 3 каплички. Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Т. Шевченку (1992), насипано символічну могилу УСС (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини. Сільське господарствоНа території Турівки розміщена центральна садиба колгоспу ім. Лесі Українки, за яким закріплено 2,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,6 тис. га орної землі. Колгосп у Турівці створено в жовтні 1948 року. Виробничий напрям господарства — рільництво (зернові й технічні культури), м'ясо-молочне тваринництво. За високі показники у виробництві тваринницької продукції у радянські часи ордена Леніна було удостоєно доярку колгоспу А. І. Олійник. Доярку А. М. Скальську, комбайнера І. Г. Косика й ланкову Є. В. Височан нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Соціальна сфераПрацюють ЗОШ 1-2 ступенів (у 1973: 12 учителів, 191 учень), Будинок культури на 265 місць, бібліотека, медичний пункт, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади, відділення зв'язку, кравецька й шевська майстерні. Відомі людиНародилися
Працювали
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia