Турик Микола Антонович

Турик Микола Антонович
Народився1913 Редагувати інформацію у Вікіданих
Носівка, Носівська волость, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1998 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдержавний діяч Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора

Микола Антонович Турик (1913, село Носівка, тепер Чернігівської області — 1998) — український радянський діяч, директор Луганського тепловозобудівного заводу. Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1976 р. Професор. Герой Соціалістичної Праці (5.04.1971).

Біографія

Народився у родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1927 році слюсарем майстерень дитячого будинку у місті Чернігові.

Освіта вища. У 1938 році закінчив факультет транспортного машинобудування Харківського механіко-машинобудівного інституту за спеціальністю «паровозобудування».

У 1938—1942 роках — інженер-конструктор Ворошиловградського паровозобудівного заводу.

Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації. У 1942—1944 роках — старший інженер-конструктор Чкаловського та Коломенського паровозобудівних заводів РРФСР. Працював над розробкою та випробуваннями нових типів паровозів. Випробування зразків нових локомотивів поєднувалося з доставкою військових ешелонів до фронту.

З 1944 року — старший інженер-конструктор, заступник головного конструктора Ворошиловградського паровозобудівного заводу. Під його керівництвом розроблено новий вантажний паровоз типу 1-5-1 ОР18, який за своїми тяговими, економічними та експлуатаційними властивостями значно перевершував існуючі в світі аналогічні паровози того часу.

Член ВКП(б) з 1946 року.

До 1960 року одночасно працював спочатку викладачем, a потім доцентом кафедри локомотивобудування Ворошиловградського машинобудівного інституту.

З 1958 року — головний конструктор Луганського тепловозобудівного заводу.

У жовтні 1960—1965 роках — начальник Головного технічного управління Українського раднаргоспу.

У 1965—1976 роках — директор Луганського ордена Леніна тепловозобудівного заводу імені Жовтневої Революції.

Потім — доцент, професор Ворошиловградського машинобудівного інституту.

Нагороди

Посилання

  • [1][недоступне посилання з липня 2019]
  • [2]


 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia