Турик Микола Антонович
Микола Антонович Турик (1913, село Носівка, тепер Чернігівської області — 1998) — український радянський діяч, директор Луганського тепловозобудівного заводу. Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1976 р. Професор. Герой Соціалістичної Праці (5.04.1971). БіографіяНародився у родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1927 році слюсарем майстерень дитячого будинку у місті Чернігові. Освіта вища. У 1938 році закінчив факультет транспортного машинобудування Харківського механіко-машинобудівного інституту за спеціальністю «паровозобудування». У 1938—1942 роках — інженер-конструктор Ворошиловградського паровозобудівного заводу. Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації. У 1942—1944 роках — старший інженер-конструктор Чкаловського та Коломенського паровозобудівних заводів РРФСР. Працював над розробкою та випробуваннями нових типів паровозів. Випробування зразків нових локомотивів поєднувалося з доставкою військових ешелонів до фронту. З 1944 року — старший інженер-конструктор, заступник головного конструктора Ворошиловградського паровозобудівного заводу. Під його керівництвом розроблено новий вантажний паровоз типу 1-5-1 ОР18, який за своїми тяговими, економічними та експлуатаційними властивостями значно перевершував існуючі в світі аналогічні паровози того часу. До 1960 року одночасно працював спочатку викладачем, a потім доцентом кафедри локомотивобудування Ворошиловградського машинобудівного інституту. З 1958 року — головний конструктор Луганського тепловозобудівного заводу. У жовтні 1960—1965 роках — начальник Головного технічного управління Українського раднаргоспу. У 1965—1976 роках — директор Луганського ордена Леніна тепловозобудівного заводу імені Жовтневої Революції. Потім — доцент, професор Ворошиловградського машинобудівного інституту. Нагороди
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia