Трупіали — невеликі і середнього розміру птахи, середня довжина яких становить 15-27 см, а вага — 21-88 г. Самці трупіалів мають переважно чорно-жовте або чорно-оранжеве забарвлення, самиці і молоді птахи мають тьмяніше забарвлення. Дзьоби у них тонкі, загострені, дещо вигнуті, пристосовані до ловлі комах. Також трупіали живляться плодами і нектаром, деякі види є шкідниками садів. Деякі північноамериканські види взимку мігрують на південь, субтропічні і тропічні види є осілими. Під час сезону розмноження трупіали формують стійкі пари. Їхні гнізда являють собою плетені, видовженої форми мішечки, вони часто розміщуються поблизу водойм, оскільки там є більше комах, якими трупіали годують пташенят. У північноамериканських видів в кладці зазвичай від 4 до 6 яєць, у тропічних видів — 2 яйця.
Відомий також викопний представник цього роду — Icterus turmalis, рештки якого були знайдені на північному заході Перу і який вимер в голоцені. Імовірно, він супроводжував стада плейстоценовоїмегафауни|en|Pleistocene megafauna}} і вимер після скорочння їх популяцій[12].
Етимологія
Наукова назва роду Icterus походить від лат.icterus — вивільга (від дав.-гр.ικτερος — невідомий птах, імовірно вивільга, зір якого мав лікувати від жовтяниці).[13]
Примітки
↑Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés(фр.)(лат.). Paris: Jean-Baptiste Bauche. Vol. 1 p. 30, Vol. 2 p. 85.
↑Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1968). Check-List of Birds of the World. Т. 14. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 149.
↑J. Cassin. A third study of the Icteridæ. „Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia”. 19, s. 49, 1867.
↑R. Fraga: Family Icteridae (New World Blackbirds). W: J. del Hoyo, A. Elliott, D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011, ss. 758–774. ISBN 978-84-96553-78-1.
↑ абвгR.J. Sturge, F. Jacobsen, B.B. Rosensteel, R.J. Neale & K.E. Omland. Colonization of South America from Caribbean Islands Confirmed by Molecular Phylogeny with Increased Taxon Sampling. „The Condor”. 111 (3), ss. 575–579, 2009. doi:10.1525/cond.2009.080048.
↑K.E. Omland, S.M. Lanyon & S.J. Fritz. A Molecular Phylogeny of the NewWorld Orioles (Icterus): The Importance of Dense Taxon Sampling. „Molecular Phylogenetics nad Evolution”. 12 (2), ss. 224–239, 1999. doi:10.1006/mpev.1999.0611.
↑F. Mendonça D’Horta, J.M. Cardoso Da Silva & C. Cherem Ribas. Species limits and hybridization zones in Icterus cayanensis–chrysocephalus group (Aves: Icteridae). „Biological Journal of the Linnean Society”. 95 (3), ss. 583–597, 2008. doi:10.1111/j.1095-8312.2008.01059.x.