Трубін Сергій Сергійович
Сергі́й Сергі́йович Тру́бін (нар. 20 березня 1987, м. Кропивницький, Кіровоградська область, Українська РСР — пом. 8 січня 2017, с. Верхньошироківське, Новоазовський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, морський піхотинець, старший матрос Військово-Морських Сил Збройних Сил України. ЖиттєписСергій Трубін народився 1987 року в місті Кропивницький (на той час — Кіровоград). З 1990 року разом з родиною мешкав у селищі міського типу Знам'янка Друга Знам'янської міської ради Кіровоградської області. Закінчив загальноосвітню школу № 7 міста Знам'янка. Продовжив навчання у Знам'янському професійному ліцеї № 3, де здобув фах зварювальника-муляра. У зв'язку з російською збройною агресією проти України навесні 2015 року мобілізований як доброволець до лав Збройних Сил України. Після демобілізації у 2016 році підписав контракт і повернувся у свою частину. Старший матрос, старший стрілець-санітар 1-ї роти 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ, в/ч А1965, м. Бердянськ. Брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Виконував завдання на півдні Донецької області, на Приморському напрямку (ОТУ «Маріуполь»). Обставини загибелі8 січня 2017 року старший матрос Сергій Трубін та двоє його побратимів молодші сержанти Сергій Сонько і Микола Охріменко загинули під час виконання бойового завдання в районі окупованого села Верхньошироківське (колишнє с. Октябр) Новоазовського району Донецької області[1]. 8 січня зник зв'язок з трьома військовослужбовцями, які не повернулися у місце розташування підрозділу[2]. З часом зі сторони противника було заявлено, що знайдені тіла загиблих у військовій формі[3]. Передача тіл на місцевому блокпосту 10 січня не відбулася, — не приїхала протилежна сторона[4], пізніше в терористичній організації «ДНР» підтвердили, що 11 січня забрали тіла трьох загиблих, які підірвалися на міні за 3 км від с. Октябр[5]. 13 січня 2017 року в місті Донецьк тіла були передані українській гуманітарній місії «Евакуація-200», після чого вони були направлені у Дніпро на упізнання[6]. Експертизою встановлена причина смерті — мінно-вибухові травми[7]. За версією, яку озвучив журналіст Юрій Бутусов, морпіхи діяли самостійно, без узгодження з командуванням: «Судячи з усього, воїни вирішили зробити розвідку позицій противника, їм вдалося таємно вийти на передову, і підійти до лінії оборони. На жаль, сталася трагедія — воїни підірвалися на міні. Ніхто не знав, де їх шукати, і тому ніхто не міг прийти на допомогу… Їх тіла виявив противник 11 січня»[8]. 15 січня Сергія Трубіна поховали на кладовищі смт Знам'янка Друга[9][10]. Залишились батьки і сестра. НагородиУказом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[11]. Вшанування пам'яті
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia