Троян Михайло Васильович

Михайло Троян
Ім'я при народженні	Михайло Васильович Троян
Народився	19 червня 1923(1923-06-19)  Берегівський район, Закарпатська область, СРСР
Помер	20 травня 1987(1987-05-20) (63 роки)
Національність	українець
Діяльність	історик

Михайло Васильович Троян (19 червня 1923, с. Вишні Ремети, Підкарпатська Русь, Чехословаччина — 20 травня 1987, Мукачеве, Закарпатська область, УРСР) — український радянський історик; дослідник історії Угорщини та Закарпаття.[1]

Життєпис

Народився 19 червня 1923 року в селі Вишні Ремети (нині — село Верхні Ремети Берегівського району Закарпатської області) в сім'ї селянина.[2]

Після закінчення початкової школи вступив до Берегівської реальної гімназії,[2] потім продовжив навчання в Хустській гімназії, яку закінчив 1942 року.[1] У 1942–1944 роках навчався на філоофському факультеті Будапештського університету, де спеціалізувався на історії, географії та слов'янознавстві.[1]

Після повернення на Закарпаття у 1944 році був призначений викладачем Мукачівського кооперативного технікуму,[2] де працював до 1948 року.[1] Брав активну участь у створенні Союзу молоді Закарпаття. Учасник Першого з'їзду Народних Комітетів Закарпаття, що відбувся 26 листопада 1944 року в Мукачевому.[2]

1948[1] року закінчив історичний факультет Львівського університету, після чого був завучем Хустського педагогічного училища. У 1949–1952[1] роках — заступник директора Мукачівського педагогічного училища; паралельно навчався у аспірантурі Київського університету,[2] яку закінчив у 1952 році.[1]

В грудні 1950 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Боротьба трудящих Закарпаття за своє національне і соціальне визволення та возз'єднання з Радянською Україною».[2]

У 1952–1953 роках працював викладачем дворічної партійної школи в Ужгороді. У 1953–1955 роках — завідувач відділом народної освіти Закарпатського облвиконкому.[1]

З 1955 року перейшов на викладацьку роботу до Ужгородського державного університету, на кафедру історії, де розгорнув активну науково-педагогічну роботу.[2] З 1955 року — на посаді старшого викладача, з 1962 — доцент.

У 1970 року Михайло Троян захистив докторську дисертацію на тему: «Боротьба трудящих Угорщини за соціальне і національне визволення і встановлення в країні Радянської влади. 1917–1919 роки». З 1972 року — професор.[1]

У 1976 році професор Троян (на той час — співробітник кафедри історії СРСР) домігся відкриття в Ужгородському державному університеті кафедри історіографії та джерелознавства з викладанням курсу історії УРСР (наказ Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР від 14 травня 1976 року), яку сам і очолював протягом 11 років.[3][1]

Входив до редакційної колегії енциклопедичного видання «Історія міст і сіл УРСР. Закарпатська область»[2] (1969, друге видання — 1982).

Михайло Троян був у дружніх стосунках з дочкою Бели Куна, угорським письменником Анталом Гнідашем. Разом з Ласло Червеняком працював в архівах Будапешта, Сегеда, Ніредьгази, Праги, Кошіце, готучючи до видання книгу «Єдність трудящих Угорщини і Закарпаття».[2]

20 травня (за іншими даними — 19 травня[3]) 1987 року Михайло Троян несподівано помер[2] у Мукачевому.[1]

Науковий доробок

Серед наукових інтересів Михайла Трояна: історія національно-визвольних рухів в Угорщині та на Закарпатті після розпаду Австро-Угорської імперії, питання підпільного і партизанського рухів на Закарпатті у роки Другої світової війни, возз'єднання Закарпаття з Україною, Закарпатське краєзнавство.[1]

Михайло Троян зробив вагомий внесок в історичну науку, опублікував понад 300[1] наукових і науково-популярних праць, серед яких книги:[2][1]

• Двадцятиріччя возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною. — Київ, 1965.
• 40 незабутніх днів: (З історії боротьби за владу Рад на Закарпатті в 1919 році). — Ужгород, 1967. (у співавторстві)
• Угорська Комуна 1919 року — Львів, 1970.
• История Венгрии: В 3-х т. Т. ІІІ — Москва, 1972. (у співавторстві)
• Мукачевский замок: Историко-краеведческий очерк. — Ужгород, 1977. (2-е вид. — 1982)
• Того дня зійшло сонце возз'єднання: Перший з'їзд Народних комітетів Закарпатської України. — Ужгород, 1979. (перевидання в скороченому варіанті 1997 року)
• Хустський замок: Історико-краєзнавчий нарис. — Ужгород, 1980.
• В авангарді боротьби за возз'єднання: (Комуністичні організації західноукраїнських земель в авангарді боротьби за возз'єднання з соціалістичною Вітчизною.). — Київ, 1985. (у співавторстві)
• Йшов Жовтень, осягаючи світ. — Ужгород, 1987.
• Закарпаття в роки війни. — Ужгород, 1990. (у співавторстві)

Після смерті Михайла Трояна залишилось багато його неопублікованих праць: понад 5 тисяч машинописних сторінок, що зберігаються в Мукачівському історичному музеї «Замок Паланок» з матеріалами про 663 делегатів І з'їзду Народних Комітетів Закарпаття. Для кожного делегата відведено окрему папку, де, крім нарису Михайла Трояна, містяться особисті записи делегатів, матеріали з газет та журналів.[2]

У 2005 році на основі матеріалів, зібраних Михайлом Трояном, упорядником Омеляном Довганичем до 60-ї річниці І з'їзду Народних Комітетів Закарпаття видано книгу про всіх 663 делегатів під назвою «Навічно в пам'яті історії».[2]

Відзнаки

Михайлу Трояну присвоєно звання Відмінника народної освіти УРСР, Заслуженого працівника вищої школи УРСР, його відзначено багатьма державними нагородами.[2]

Література

• Довганич О. Михайло Троян // Педагоги-науковці УжДУ. — Частина 1. — Ужгород, 1997. — С. 109–113.
• Пагиря В., Троян О. Професор Михайло Троян. — Мукачеве, 1999.[1]

Примітки

1. Микола Олашин. Троян Михайло Васильович^[недоступне посилання з липня 2019] // Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с. — (Серія «Українські історики»).
2. Василь Пагиря. Троян Михайло Васильович — Гордість села — Верхні та Нижні Ремета [Архівовано 2016-06-24 у Wayback Machine.]
3. Про кафедру — Кафедра історії України — Ужгородський національний університет^[недоступне посилання з липня 2019]