Трешкор
Трешкор (також відомий як фасткор) — піджанр хардкор-панку з швидким темпом, який з'явився на початку 1980-х років. Трешкор, у якому також часто використовуються бласт-біти, по суті, є прискореним хардкором. Пісні в цьому жанрі можуть бути дуже короткими, а трешкор багато в чому є менш дисонансним та менш металевим попередником ґрайндкору. Жанр іноді асоціюється зі субкультурою скейтбордистів. Термінологічна неоднозначністьТреш часто плутають з кросовер-трешем, а іноді з треш-металом.[3][4] Подальшу плутанину додає той факт, що багато кросовер-гуртів, таких як Dirty Rotten Imbeciles, починали як впливові трешкор-гурти.[3] Протягом 1980-х років термін «треш» використовувався як синонім хардкор-панку (як у збірці New York Thrash 1982 року). Зрештою його стали використовувати для більш швидкого та інтенсивного стилю хардкор-панку. Термін «трешкор» є відносно нещодавнім, але датується принаймні 1993 роком.[5] Суфікс «-core» необхідний, щоб відрізнити його від сцени треш-металу, яку шанувальники також називають «трешем». Плутанини додає те, що термін «трешкор» іноді використовується в музичній пресі як назва металкору, на який вплинув треш-метал.[6] ІсторіяПоходженняТак само, як хардкор-панк-гурти відрізнялися від своїх панк-рок-попередників більшою інтенсивністю та агресивністю, трешкор-гурти (часто ідентифіковані просто як «треш») прагнули грати у шалених темпах, щоб радикалізувати інновації хардкору. Ранніми американськими треш-гуртами були Cryptic Slaughter (Санта-Моніка), Dirty Rotten Imbeciles (Г'юстон), HYPE (Торонто, Канада), Septic Death (Бойсе, Айдахо) та Siege (Веймут, Массачусетс). Британський гурт Electro Hippies, нідерландський Lärm, італійський Raw Power та японський S.O.B. також мають у своїй дискографії приклади цього стилю. Деякі пізніші роботи Negative Approach теж вплинули на трешкор-сцену. ПавервайоленсПавервайоленс-сцена, піонерами якої були Septic Death, Infest і Siege, зросла з трешкору як американський аналог британської ґрайндкор-сцени, що виникла з краст-панку.[7] Павервайоленс-гурти вважали себе відмінними від ґрайндкору через все більше наближення ґрайндкор-гуртів до дез-металу, який грали у Флориді, Швеції та Бразилії.[8] Гурти, що грали в жанрі павервайоленс, хотіли уникнути асоціації з хеві-металом та культурою, яка була створена кросовер-трешем, треш-металом та ґрайндкором, та включали у свою музику «зміни темпу з гудучими та тягучими партіями в пониженому темпі».[7] Окрім трешору, павервайоленс-гурти також черпали натхнення з краст-панку та врешті-решт із нойзу. Основними пов'язаними з павервайоленсом гуртами були No Comment, Hellnation, Man Is The Bastard, Crossed Out, Charles Bronson, Spazz і Rorschach. ҐрайндкорТрешкор-гурти, такі як S.O.B.,[9][10][11] Cryptic Slaughter,[12] Siege та Deep Wound[13] мали великий вплив на ранній розвиток ґрайндкору, наприклад, на такі гурти, як Napalm Death, Carcass та Repulsion. Однак ґрайндкор вважається більш металевим, через наявність у ньому впливів краст-панку.[7][13] Відродження трешкоруУ 1990-х роках відбулося відродження стилю трешкор, оскільки гурти, які раніше були пов'язані з павервайоленсом або ґрайндкором почали заповняти для себе прогалини ранньою формою екстремальної музики, тобто роком і металом. Іноді це називали «бандана-трешем», посилаючись на головний убір, якому віддавали перевагу багато виконавців.[14] Серед відомих трешкор-гуртів 1990-х років: Refused, Code 13, MK-ULTRA, Guyana Punch Line, What Happens Next? та R.A.M.B.O. (зі США), Vitamin X (з Нідерландів), Vivisick (з Японії) та Voorhees (з Великої Британії). Ці групи іноді більше асоціювалися з іншими елементами хардкор-панку 1980-х років, такими як straight edge, анархо-панк, youth crew або краст-панк, ніж більшість початкових трешкор-гуртів. Сучасний трешкорСеред видатних американських трешкор-гуртів XXI століття можна зазначити Limp Wrist, Das Oath та Trash Talk. Звукозаписні компанії
Примітки
Бібліографія |