Третя Рота
«Третя рота» — роман українського письменика Володимира Сосюри. Найширшу публікацію роману здійснено в журналі «Київ» (1988, № 1—2). Невеликі фрагменти друкувалися також у дні 90-річчя з дня народження поета в газетах «Літературна Україна», 7 січня 1988 p., «Вечірній Київ», 4 лютого 1988 р. та в «Литературной газете», 11 травня 1988 р. (переклад H. Висоцької). Перша повна публікація окремим виданням була здійснена видавництвом «Радянський письменник» (К., 1988, 357 с.). Друга публікація (видавництво «Український письменник», К., 1997, 351 с.) — це повний текст останньої авторської редакції, що зберігається у відділі рукописів Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР у фонді В.Сосюри. Упорядником тексту і автором післямови та доповнених приміток є український літературознавець Сергій Гальченко. Історія створення та публікаціїОдне з найповніших авторських свідчень про історію написання «Третьої Роти» таке:
Третьою спробою донести до читача цей твір уже після смерті автора стала скорочена публікація в десятому томі творів поета (Київ, «Дніпро», 1972, с.84—155). Із наявних в останньому зведеному, авторському варіанті є понад шістдесят розділів, а до видання потрапило лише двадцять шість (за редакторською нумерацією). До того ж і надруковані розділи були піддані значному скороченню без відповідних позначок, приміток і т. ін. КомпозиціяРоман складається з шістдесяти розділів. В основі композиції спогадів В. Сосюри лежить принцип асоціативності. Сам автор так пояснює засади своєї мемуарної творчості: «звукові й зорові враження одклалися в моїй свідомості» [5:107], а в іншому місці відзначив: «я вживаю методи кінонапливу» СюжетРоман «Третя Рота» — це правдива розповідь поета і про важке дитинство, і про буремну юність, і про перші кроки в літературі, які він робив з допомогою відомих українських письменників. Автор не обминав і трагічних моментів нашої історії, і свої власні невдачі. Складні життєві обставини іноді загострювали стосунки із деякими його колегами по перу, але на спільному шляху боротьби і шукань поет залишився вірним найвищим людським ідеалам, не погрішив проти правди, довіряючи читачеві найсокровенніше і найболючіше, що траплялося в його житті. У спадщині Володимира Сосюри немає щоденників і дуже мало листів, тому цінність роману «Третя Рота» — цього яскравого зразка мемуарної прози — дуже велика. Джерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia