Тракторозаводський район (Волгоград)
Тракторозаводський район (рос. Тракторозаводский район) — один з районів Волгограда (Росія), розташований на північній околиці міста. Глава адміністрації — Зуєв Олександр Васильович. Географія
З півдня район примикає до Краснооктябрського району Волгограду, на сході розділений Волгою з містом Волзький, а з заходу і півночі межує з Городіщенським районом Волгоградської області. У північно-східній частині району починається Волзька ГЕС з мостовим переходом на місто Волзький (адміністративно ГЕС відноситься до міста Волзький). До складу району входять селища: Верхній, Верхнезареченський, Гірний, ГЕС, Забазний, Замечетінський, Зарічний, Латошинка, Лінійний, Нижній Тракторний, Спартановка та смт Водстрой. ІсторіяПерша половина XIX століття — заснування селища Спартановка і села Ринок в околицях Царицина. 12 липня 1926 — закладка Сталінградського тракторного заводу, якому район зобов'язаний своїм народженням.[7] 17 червня 1930 — з конвеєра заводу зійшов перший радянський трактор.[8] 14 травня 1936 — створення Тракторозаводського району: населення склало 55,4 тисячі чоловік, площа — 6000 га. Червень 1936 — Тракторозаводський район утворений як адміністративна одиниця.[4] 23 серпня 1942 — масове бомбардування Сталінграда фашистською авіацією. Район зруйновано практично повністю (див. Сталінградська битва). 14 жовтня — окупація Тракторозаводського району німецько-фашистськими військами.[9] 2 лютого 1943 — закінчення Сталінградської битви, звільнення району від окупації. Середина лютого — початок відновлювальних робіт. 26 січня 1959 — розпочав роботу алюмінієвий завод. 1972 рік — повністю завершено відновлення району; промисловість перевищила довоєнний рівень виробництва більш ніж у 10 разів.[6] ЕкономікаОсновними галузями в районі є: промисловість, торгівля і громадське харчування, будівництво, ЖКГ та транспорт. На території Тракторозаводського району зареєстровано понад 5 тисяч підприємств різної форми власності. Район активно забудовується об'єктами торгівлі та соціально-побутового призначення. З квітня 2005 року район перестав бути дотаційним, що дозволяє своєчасно фінансувати бюджетну сферу, підвищувати рівень благоустрою, розвивати соціальну сферу. Річний обсяг надходжень на 2006 рік в усі рівні бюджетів становить майже 900 млн рублів, у тому числі до міського бюджету — близько 347 млн рублів. У загальній сумі витрат домінуюче становище займають галузі, що забезпечують життєдіяльність району — освіта (45,5 %), житлово-комунальне господарство (23 %), охорона здоров'я (19,4 %), соціальний та молодіжна політика (2,1 %).[10] Найбільші підприємства
Центри культури, освіти та розваг
Центри торгівлі
ТранспортЧерез Тракторозаводський район проходять всі три найважливіші дороги Волгограда — 1, 2 і 3 Поздовжні автомагістралі. Перша з них збігається з найдовшою вулицею міста проспектом ім. В. І. Леніна і вулицею ім. Миколи Отради і є найбільш жвавою транспортною артерією. Діють всі види громадського транспорту Волгограда:
Пам'яткиНа території району 92 історичних та пам'ятних місця. З них: 1 пам'ятник археології, 12 пам'яток історичних подій, 8 скульптурних пам'ятників, 67 меморіальних дощок, 4 братські могили поховань захисників Сталінграда.[7] Площа ДзержинськогоПлоща Дзержинського — центр та «візитна картка» району. На ній встановлені: пам'ятник Феліксу Дзержинському, танк Т-34, який брав участь у боях за Тракторозаводський район, і залишений тут в 1943 році як пам'ятник (в 1978 році поставлений на постамент), 2 мозаїчних панно центральних прохідних Тракторного заводу, присвячених військовим і трудових подвигів його робітників.[7][8][11] Пам'ятники присвячені Сталінградській битвіПам'ятник «Захисникам міста від вдячних тракторобудівників». Скульптура воїна наразі знаходиться в парку перед ТРК «Діамант» на проспекті Леніна. Пам'ятні знаки у вигляді башт танків Т-34, що позначають передній край оборони, що склався на 19 листопада 1942 — день початку контрнаступу під Сталінградом. 4 з 18 таких знаків по всьому Волгограду розташовані в Тракторозаводському районі: на вулиці Менжинського в селищі Спартановка, на вулиці Тракторобудівників у Нижньому селищі тракторного заводу і на вулиці Колумба в селищі ГЕС, на 2-й поздовжній магістралі на околиці районного кладовища.[12][13]
Пам'ятники історії соціалізмуМеморіальний комплекс у Парку пам'яті воїнам-інтернаціоналістам м. Волгограда, загиблим в Афганській війні. Розташований в селищі Спартановка. Пам'ятник-монумент гідробудівників на березі Суха Мечетка, біля дороги на греблю ГЕС. Алюмінієва фігура заввишки 10 м на залізобетонному постаменті заввишки 5 м. Напис «Слава будівникам комунізму». Пам'ятки археологіїПалеолітична стоянка «Суха Мечетка» мустьерского періоду (75—100 тис. років тому) — «Волгоградська стоянка». Найдавніше на Східно-Європейський рівнині поселення первісної людини. Пам'ятники зруйновані сучасною забудовою.[14][15][16][17] АрхітектураУ Тракторозаводському районі присутні житлові забудови різних типів. У старій частині, в районі площі ім. Дзержинського і далі у напрямку до центру міста переважає архітектура сталінської епохи, в основному будинки для робітників тракторного заводу в стилі «Сталінський ампір», відновлені і добудовані після закінчення Сталінградської битви. Нові мікрорайони на північ від річки Мокра Мечетка (Спартановка, ГЕС, Водстрой) забудовані кварталами типових житлових будинків — «хрущовок», так і більш пізніх 9-16-поверхових будівель. Селище Латошинка є швидко зростаючим комплексом елітних котеджів, виконаних за індивідуальними проектами. Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia