Тракало Василь Йосипович

Василь Тракало
Народився	24 вересня 1956(1956-09-24) (68 років) смт Товсте, Заліщицький район, Тернопільська область, Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	журналіст, письменник, редактор
Alma mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Мова творів	українська
Magnum opus	«Колонія» (роман)
Брати, сестри	Тракало Ольга Йосифівна
Нагороди	Тернопільська обласна премія імені Богдана Лепкого
Тракало Василь Йосипович у Вікісховищі

|Ukrcenter= |Примітки=

Васи́ль Йо́сипович (Йо́сифович[1]) Трака́ло (нар. 24 вересня 1956, смт Товсте, Україна) — український журналіст, письменник. Член Національної спілки журналістів України (1984). Заслужений журналіст України (2002). Член Національної спілки письменників України (2004).

Життєпис

Василь Тракало народився 24 вересня 1954 року у смт Товсте Заліщицького району (нині у складі Чортківського району) Тернопільської области України).

Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював журналістом у редакціях Чернівецького радіомовлення і Заставнівської районної газети «Нова доба»; власним кореспондентом обласної газети «Свобода» (у Бучацькому, Монастириському, Заліщицькому районах); кореспондентом газети «Будівельник» (1980—1983, Тернопіль); відповідальним секретарем Бучацького районного товариства любителів книги.[2]

Нині — у редакції бучацької районної газети «Перемога» (нині «Нова доба»): завідувач відділу районної газети (1983—1991), редактор газети «Золота Пілава» (1991), з 22[3] листопада 1991 донині[4] — головний редактор. У 2001 році 1-й заступник генерального директора Тернопільської обласної ТРК.

Громадська діяльність

27 січня 2017 року на звітно-виборній конференції Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України обраний головою ТОО НСЖУ.[5]. Член правління НСЖУ з квітня 2017 року.

Доробок

Автор оповідань, документальних повістей «Банкір», «Три кола пошани» (1990), роману «Колонія» (1998), публікацій у журналах «Сучасність», «Дзвін», «Тернопіль», в українській та закордонній пресах.

Родина

Одружений. Разом із дружиною виховали двох синів: Андрій (нар. 1990[6]) — прокурор прокуратури Підгаєцького району[7] та Ярослав — журналіст Першого національного[8], речник Національної поліції України[9].

Нагороди та відзнаки

• лауреат Всеукраїнської премії «Золоте перо» (1994)
• лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Лепких (2000)
• лауреат премії Українського вільного університету у Нью-Йорку (США)
• Тернопільська обласна премія імені Володимира Здоровеги (2010)[10]

Примітки

1. Тракало Василь Йосифович.
2. газета «Перемога». — Бучач, 2 липня 1983. — № 66 (5876). — С. 3.
3. Нова доба. — № 1.
4. Мельничук Б. «Нова доба» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 636. — ISBN 966-528-199-2.
5. Карпович В. Обласну спілку журналістів очолив Василь Тракало / Віктор Карпович // Свобода. — 2017. — 1 лютого.
6. Тракало Андрій Васильович. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-05 у Wayback Machine.]
7. Тракало Андрій Васильович. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-04 у Wayback Machine.]
8. З Першого національного звільнився ще один журналіст
9. Свобода. — 2016. — № 73 (3111) (21 вересня). — С. 12.
10. Розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації та обласної ради від 18 квітня 2011 року № 275/63 «Про присудження обласних премій в галузі культури за підсумками 2010 року».

Джерела

• Барна В., Мельничук Б. Тракало Василь Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 464—465. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання

• Тракало Василь.