Торчин (Хмільницький район)

село Торчин
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Хмільницький район
Тер. громада	Жданівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA05120030140077452
Основні дані
Засноване	1330
Перша згадка	1330 (695 років)
Населення	324 особи
Площа	1,7 км²
Густота населення	190,59 осіб/км²
Поштовий індекс	22013
Телефонний код	+380 4338
Географічні дані
Географічні координати	49°41′29″ пн. ш. 27°55′29″ сх. д. / 49.69139° пн. ш. 27.92472° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	271 м
Водойми	річки Безіменна, Снивода
Відстань до; обласного центру	79 км
Відстань до; районного центру	23 км
Найближча залізнична станція	Хмільник
Відстань до; залізничної станції	19 км
Місцева влада
Адреса ради	22013, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Сулківка, вул. Лесі Українки, 27
Карта
	Торчин
	Торчин
Мапа

То́рчин — село в Україні, у Жданівській сільській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 324 особи (2001). До 2020 року орган місцевого самоврядування — Сулківська сільська рада.

Географія

Село Торчин розташоване за 79 км від обласного центру та 23 км від районного центру, на березі річки Безіменна, яка впадає у річку Снивода.

Село засноване у 1330 році. Назва села походить від тюркомовних племен торків, які у XI—XIII століттях захищали південні рубежі Київської Русі^[2].

12 червня 2020 року розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» Сулківська сільська рада об'єднана з Жданівською сільською громадою.

↑ ВРУ
↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2022. Процитовано 27 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2022-03-22 у Wayback Machine.]

Су́лківка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 677 (Торчин)