Торчинов Євген Олексійович рос. Евгений Алексеевич Торчинов ос. Торчынаты Алексейы фырт Евгени Народився 22 серпня 1956 (1956-08-22 ) Орджонікідзе , СРСР Помер 12 липня 2003 (2003-07-12 ) (46 років) Москва , Росія Громадянство Росія Діяльність синолог, буддолог Галузь релігієзнавство китаєзнавство Буддологія китайська філософія культура Китаю історія філософії Alma mater Ленінградський університет Науковий ступінь кандидат історичних наук 1984 доктор філософських наук 1994 Вчене звання професор[d] Науковий керівник Q24010784 ? Lev Menshikov d Q97315522 ? Q112988672 ? Відомі учні Q24010784 ? Знання мов російська Заклад Museum of history of religion d Інститут східних рукописів РАН d Санкт-Петербурзький державний університет Посада професор Конфесія буддизм Сайт etor.h1.ru
Торчи́нов Євге́н Олексі́йович (рос. Торчинов Евгений Алексеевич , 22 серпня 1956 — 12 липня 2003 ) — російський учений, релігієзнавець , синолог , буддолог , історик філософії та культури Китаю .
Народився 22 серпня 1956 в місті Орджонікідзе (тепер Владикавказ ), СРСР . В дитинстві переїхав до Саратова .
1973 року закінчив середню школу № 67 и поступив на кафедру китайської філології східного факультету Ленінградського державного університету .
1978 року поступив до аспірантури Державного музею історії релігії та атеїзму . Протягом 1981 —1984 років працював науковим співробітником цього же музею.
В 1984 — 1994 роках працював у Ленінградському відділенні Інституту сходознавства АН СРСР .
1994 року захистив докторську дисертацію на тему «Даосизм . Досвід історично-релігієзнавчого опису».
1998 року завідував кафедрою філософії релігії і релігієзнавства філософського факультету Санкт-Петербурзького державного університету.
1999 року очолив кафедру філософії і культурології Сходу того ж факультету.
2002 року став лауреатом премії Санкт-петербурзького філософського товариства «Друга навігація» в номінації «Підручник з філософських наук» за роботу «Введення в буддологію. Курс лекцій».
12 липня 2003 року помер в Москві , у 46-річному віці. З 2004 року, на честь вченого, в Санкт-Петербурзькому університеті щорічно проводяться сходознавчі конференції «Торчиновські читання».
Буддизм в Китае // Буддизм. Каноны. История. Искусство. М., Дизайн. Информация. Картография, 2006 г. ISBN 5-287-00373-0 , ISBN 5-287-00033-2 .
Беззаботное скитание в мире сокровенного и таинственного: Мартин Хайдеггер и даосизм // Религия и традиционная культура. Сборник научных трудов. СПб., 2000, с.74-90.Введение в буддологию. Курс лекций. СПб., Петербургское философское общество, 2000. — 304 с.
Гэ Хун. Баопу-цзы. Эзотерическая часть. Перев., предисл., коммент. СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1999.
Даосизм и китайская культура: проблема взаимодействия // Народы Азии и Африки, 1982, № 2, с. 155—168.
Даосизм. Опыт историко-религиоведческого описания. СПб.: Андреев и сыновья, 1993 (2-е дополненное издание: СПб.: Лань, 1998).Даосско-буддийское взаимодействие (теоретико-методологические проблемы исследования) // Народы Азии и Африки, 1988, № 2, с. 45-54.
Доктрина происхождения зла в лурианской и саббатианской Каббале и в буддийском «Трактате о Пробуждении веры в Махаяну» // Kabbalah: Journal for the Study of Jewish Mystical Texts. Ed. by D. Abrahams and A. Elqayam. Vol. 5, 2000, p. 183—198.Пути философии Востока и Запада: Познание запредельного. СПб: «Азбука-классика», «Петербургское востоковедение», 2005. — 480 с.Пятый Чаньский Патриарх Хун-жэнь. Трактат об основах совершенствования сознания (Сю синь яо лунь). СПб.: Дацан Гунзэчойнэй, 1994.Религии мира. Опыт запредельного (трансперсональные состояния и психотехника). СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1997.Трактат Гэ Хуна и «искусство внутренних покоев» // Петербургское Востоковедение. Вып. 4. СПб., 1993.Трактат о пробуждении веры в Махаяну (Махаяна шраддхотпада шастра). СПб.: Издательство Буковского, 1997.Чжан Бо-дуань . Главы о прозрении истины (У чжэнь пянь). Предисловие, перевод, комментарии. СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1994.Этика и ритуал в религиозном даосизме // Этика и ритуал в традиционном Китае: М.: Наука, 1988, с. 202—235.
