У Оксфордському словнику перше використання терміна томбой датується 1592 роком[3], але раніше вживання зафіксовано в Ralph Roister Doister, яке, як вважають, бере початок 1553 року й опубліковане 1567 року.
В американській культурі ХІХ століття вживання слова «томбой» виникло на позначення такого кодексу поведінки, що дозволив би молодим дівчатам проявляти себе, носити «розумний одяг», а також мати «здорову дієту». Саме завдяки акценту на здоровому способі життя у цей період швидко росла популярність томбой-дівчат; це була альтернатива панівному «жіночому» кодексу поведінки, який обмежував фізичний розвиток жінок[5]. У книзі Жінки та Економіка (1898) письменниця-феміністка Шарлотта Перкінс Гілман підкреслює переваги для здоров'я дівчат- і жінок-томбоїв, а також свободу для дослідження гендеру: «Не той час, щоб лишатись фемінною»[6]. Адвокат Джозеф Лі в 1915 році вважав фазу шибеництва (томбой) вирішальною для фізичного розвитку дитини від 8 до 13 років[7]. Томбоїзм лишався популярною темою в суспільстві, літературі, а невдовзі й у кінематографі протягом Першої та Другої світової війни.
Сучасність
Одяг, який носять сучасні томбої, в західному світі здебільшого вже не вважається маскулінним, і дівчата та жінки, що не носять фемінний одяг (сукні, каблуки тощо), вже не піддаються настільки жорстким санкціям, як раніше. Ріст популярності жіночих спортивних подій та завоювання з розвитком феміністичного руху жінками видів діяльності, в яких традиційно домінували чоловіки, розширило суспільну толерантність і зменшило зневажливість терміну томбой[2]. Замість сорому соціолог Баррі Торн запропонувала жінкам говорити з гордістю: «Я була (і є) незалежною й активною; Я тримаю (і триматиму) себе на рівні з хлопцями та чоловіками, я заслуговую їхню повагу та дружбу; Я чиню опір (і продовжую чинити опір) гендерним стереотипам»[8].
Томбой і лесбійство
У XX столітті у зв'язку з поширенням психоаналізу та через реакцію проти ЛГБТ-руху в суспільстві виник інтерес до сексуальності томбоїв, наприклад, чи призводить томбоїзм до лесбійства (див. Буч і фем)[5].
Томбої, які все-таки ідентифікуються як лесбійки, цінують зв'язок цих ідентичностей. Лінні Ямагучі та Карен Барбер, редакторки лесбійського видання Tomboys! Tales of Dyke Derring-Do, пишуть, що «Слово томбой для багатьох лесбійок значить набагато більше, ніж просто фраза», «Здається, це залишиться частиною фундаменту того, хто ми як дорослі»[3][11]. Багато авторок у Tomboys! пов'язують ідентичність «томбой» та ідентичність лесбійки як «культурні та гендерні кордони»[3].
↑ абвгдBrown, Jayne Relaford (1999). Tomboy. У B. Zimmerman (ред.). Encyclopedia of Lesbian Histories and Cultures. Routledge. с. 771—772. ISBN0815319207. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 21 серпня 2012. The word [tomboy] also has a history of sexual, even lesbian, connotations. [ ... ] The connection between tomboyism and lesbianism continued, in a more positive way, as a frequent theme in twentieth-century lesbian literature and nonfiction coming out stories.
↑Halberstam, Judith: Female Masculinity, Durham: Duke University Press, 1998.
↑ абAbate, Michelle Ann (2008). Tomboys: A Literary and Cultural History. Temple University Press. ISBN978-1-59213-722-0.
↑Gilman, Charlotte Perkins (1998). Women and Economics. University of California Press. с. 56.
↑ абHalberstam, Judith (1998). Female Masculinity. Duke University Press. с. 193—196. ISBN0822322439. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 13 вересня 2016. Hollywood film offers us a vision of the adult tomboy as the predatory butch dyke: in this particular category, we find some of the best and worst of Hollywood stereotyping.
↑Yamaguchi, Lynne and Karen Barber, ред. (1995). Tomboys! Tales of Dyke Derring-Do. Los Angeles: Alysson.