Художній керівник «La Piccola Familia», театральної компанії, яку він заснував у Руані 2006 року, керівник національного драматичного центру «Le Quai d'Angers» (з січня 2020 по листопад 2022 років). У вересні 2022-го був призначений художнім керівником церемоній літніх Олімпійських ігор 2024 року у Парижі[4][5][6].
Життєпис
Ранні роки
Народився у родині друкаря та медсестри.
Акторську діяльність почав у 1993 році в Руані, коли приєднався до дитячої театральної трупи під керівництвом Наталі Баррабе. Згодом вступив до середньої школи Жанни д'Арк у клас «Театр» і працював під керівництвом акторів Театру де Рів[7].
1999 року, поряд зі ступенем театрознавства в університеті Кан-Нормандія, створив університетську театральну трупу та грав на кількох фестивалях у регіоні. 2001 року в Кані приєднався до професійної підготовки акторів-стажерів в ACTEA (La Cité Théâtre) під керівництвом Олів’є Лопеса[8], згодом, 2003-го вступив до Національної школи національного театру Бретані у Ренні, школу під керівництвом Станісласа Норді, де працює, зокрема, під керівництвом Жана-Франсуа Сівадьє, Клода Режі, Юбера Кола, Робера Кантарелли, Ж.-К. Саїса та Антона Кузнєцова[9][10].
Перші кроки
Паралельно із навчанням, поставив дві вистави: «Маріана» 2004 року – адаптація «Листів португальської черниці», та «Фотографія» Жана-Люка Лагарса[fr] 2005-го в рамках семінару «карт-бланш» школи TNB. Як актор 2005-го зіграв у «Splendid's» Жана Жене у постановці Седріка Гурмелона, а 2006-го, під керівництвом Станісласа Норді зіграв в «Арахісі» Фаусто Паравідіно.
Після повернення до Нормандії наприкінці 2006 року, зібрав кількох молодих акторів та заснував «La Piccola Familia». У січні 2007-го вийшла прем'єра вистави «Арлекін, вихований коханням» за п'єсоюП'єра Карла де Шамблен Маріво, де виступив режисером та виконавцем титульної ролі Арлекіна. Прем'єру зіграли на національній сцені «Тризуб» у Шербур-Октевілі. Друга постановка, «Тоа» за п'єсоюСаші Гітрі, була створена у «Trident», у січні 2009 року. Того ж року вистава отримала приз глядацьких симпатій «Odéon» у рамках фестивалю молодих компаній Impatience[11].
З 2010 року став до постановки всієї трилогії про Генріха VIВільяма Шекспіра. Розділив твір на два великі цикли. Частина перша об’єднувала всю першу частину «Генріха VI» та перші 3 дії другої частини, й вийшла у січні 2012 року у Trident-Scène nationale у Шербур-Октевілі. Друга частина, до якої увійшли дві останні дії другої частини «Генріха VI» та всю його третя частиня, було створено у два етапи: епізод 3 вийшов у листопаді 2013 у Національному театрі Бретані, епізод 4 – в рамках 68-го Авіньйонського фестивалю. 21 липня 2014 року в La Fabrica вистава була представлена вперше повністю. Ця робота принесла йому Премію Мольєра за режисуру 2015 року[12][13][14][15][16][17].
2014 року поставив російську версію «Арлекіна, вихованого коханням» Маріво з акторами «Гоголь-центру» у Москві[18]. У жовтні того ж року став асоційованим художником у Національному театрі Бретані в Ренні[19].
Театральна та оперна режисура
Продовженням «Генріха VI», 2015 році випускає «Річарда III» на сцені театру «Одеон». Заявляв про бажання протягом доби, 24 години безперервно, зіграти поспіль всього «Генріха VI» та «Річарда III»[20]. 2016-го став асоційованим артистом Національного театру Страсбурга.
На фестивалі в Авіньйоні 2016 року представив дві нові робти: «Пліт Медузи» зі студентами Страсбурзької школи драматичного мистецтва та «Небо, ніч і славний камінь» — виставу у формі щоденного серіалу. справжню хроніку Авіньйонського фестивалю з 1947 по... 2086[21]. Водночас разом із автором Дам’єном Габріаком створили коротку програму «Les Chroniques du Festival d'Avignon», яка транслювалася на «France Télévisions» у липні 2016 року.
Того ж 2018 року, для фестивалю «Les Emancipéés» разом із L. (Raphaële Lannadère) та музикантом BabX створили музичне шоу на честь співачки Барбари, в якому також зіграв як актор[35].
20 вересня 2019 року отримав призначення на посаду директора Національного драматичного центру «Le Quai d'Angers» з 1 січня 2020 року[36][37].
У червні 2022-го представив повну версію «Генріх VI + Річард III = IX» на набережній в Анже протягом 4 вихідних: перший без нічної перерви, наступні 3 – з нічною перервою з суботи на неділю. Тетралогія тривала 15,5 годин чистого театрального часу, або майже 24 години з антрактами[39][40].
У вересні 2022 року був призначений художнім керівником церемоній відкриття та закриття Олімпійських ігор у Парижі 2024 року у співпраці із Тьєррі Ребулем[41]. За словами Тоні Естанге, президента Paris 2024, Жоллі є «сміливим вибором, який відповідає нашому баченню»[42][43]. Логістичний вибір відзначається інноваційною концепцією завдяки тому, що шоу відбувається за межами стадіону, на відстані понад шести кілометрів Сени. Тома Жоллі представляє художню інсценізацію, побудовану навколо 12 картин, яка прагне бути інклюзивною та репрезентувати Францію, заявляючи: «Найбільше я хочу, щоб ця церемонія включала всіх. Ми всі повинні відзначати цю різноманітність»[44][45].
.jpg)
