Тодзьо Хідекі

	Тоджо Хідекі; яп. 東条英機
	Тоджо Хідекі
18 жовтня 1941 — 22 липня 1944
Монарх:	Хірохіто
Попередник:	Фумімаро Коное
Наступник:	Куніакі Коїсо
22 липня 1940 — 22 липня 1944
Прем'єр-міністр:	він сам
Монарх:	Хірохіто
Попередник:	Сюнроку Хата
Наступник:	Хадзіме Сугіяма
Народження:	30 грудня 1884; Токіо, Японська імперія
Смерть:	23 грудня 1948 (63 роки); Токіо, Японія
Причина смерті:	повішення
Поховання:	Святилище Ясукуні
Національність:	японець
Країна:	Японська імперія
Релігія:	синто
Освіта:	Військова академія армії Японії; Вища військова академія армії
Партія:	незалежний політик (до 1940); Асоціація допомоги трону (з 1940); Тосейха
Батько:	Хіденорі Тодзьо
Мати:	Тітосе Тодзьо
Шлюб:	Katsuko Tōjōd
Діти:	троє синів та четверо доньок
	Військова служба
Роки служби:	1905–1945
Приналежність:	Японська імперія
Рід військ:	піхота
Звання:	Генерал
Командував:	Генеральний штаб армії Японії
Битви:	Російсько-японська війна; Перша світова війна; Японська інтервенція в Росії; Прикордонні конфлікти з СРСР; Японсько-китайська війна; Друга світова війна
Автограф:
	Медіафайли у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Роботи у Вікіджерелах

Тоджо́ Хіде́кі (яп. 東条英機, とうじょうひでき; 30 грудня 1884, Токіо, Японська імперія — 23 грудня 1948, Токіо, Японія) — японський політичний,державний та військовий діяч, генерал Імперської армії Японії, випускник Військової академії армії та Вищої військової академії армії, диктатор. Авторитарно керував Японією в часи Другої світової війни, одночасно обіймаючи посади прем'єр-міністра та міністра армії. Був активним послідовником ідей японського націоналізму та мілітаризму. Після капітуляції Японії був заарештований союзниками та звинувачений у воєнних злочинах, представ перед Токійським трибуналом, за вироком якого був страчений через повішення. Вшановується як синтоїстьке божество в токійському Святилищі Ясукуні.

Життєпис

Тодзьо Хідекі народився 30 липня 1884 року в кварталі Хаябуса району Кодзіматі міста Токіо^[1], в родині лейтенанта Тодзьо Хіденорі та його дружини Тітосе. Рід хлопця походив з самураїв Моріока-хану на території префектури Івате.

1 квітня 1897: поступив до середньої школи Дзьохоку^[2] в Токіо
1 вересня 1899: поступив до Токійського кадетського корпусу армії Японії^[3].
червень 1904: поступив до Військової академії армії Японії.
30 березня 1905: закінчив Військову академію. За результатами випускних іспитів посів 10 місце серед 360 однокурсників.
21 квітня 1905: отримав звання молодшого лейтенанта Імперської армії Японії. Прикріплено до запасної частини 3-го гвардійського піхотного полку.
квітень 1911: одружився з Іто Кацуко.
1914: підвищено до звання капітана Імперської армії Японії. Призначено на командира роти 3-го гвардійського піхотного полку.
грудень 1914: закінчив Вищу військову академію армії Японії. Призначено на ад'ютанта до Міністерства армії.
серпень 1919: послано військовим аташе до Швейцарії.
серпень 1920: підвищено до звання майора Імперської армії Японії. Відправлений військовим аташе до Німеччини.
28 листопада 1922: призначений на посаду викладача стратегії і тактики у Вищій академії армії Японії.
5 жовтня 1923: паралельно призначений членом Генерального штабу армії Японії.
23 жовтня 1923: паралельно призначений членом дослідницького відділу Піхотного училища армії Японії.
20 серпня 1924: підвищений до звання підполковника Імперської армії Японії.
23 березня 1926: призначений членом головного інженерного відділу армії Японії і членом Військового відділу Міністерства армії.
30 березня 1926: повторно призначений на посаду викладача стратегії і тактики у Вищій академії армії Японії.
8 березня 1928: призначений головою мобілізаційного бюро Координаційного відділу Міністерства армії.
10 серпня 1928: підвищений до звання полковника Імперської армії Японії.
1 серпня 1929: призначений командиром 1-го піхотного полку.
1 серпня 1931: призначений головою першого відділу Генерального штабу армії Японії.
25 вересня 1931: паралельно призначений членом дослідницького відділу Училища зв'язку та Автомобільного училища армії Японії.
18 березня 1933: підвищений до звання генерал-полковника Імперської армії Японії.
1 серпня 1933: призначений інспектором арсеналів армії Японії.

22 листопада 1933: призначений головою Військового інспекційного відділу Міністерства армії.
5 березня 1934: призначений головним секретарем Військової академії армії Японії.
1 серпня 1934: призначений командиром 24-ї піхотної бригади.
1 серпня 1935: прикріплений до командного штабу 12-ї дивізії армії Японії.
вересень 1935: призначений начальником військової поліції Квантунської армії і головою поліцейських справ Квантунського відділу Міністерства армії.
грудень 1936: підвищений до звання генерал-лейтенанта Імперської армії Японії.
вересень 1937: призначений командиром штабу Квантунської армії.
травень 1938: призначений заступником міністра Міністерства армії Японії.
грудень 1938: призначений генеральним інспектором авіації.
29 квітня 1940: нагороджений Орденом вранішнього сонця зі стрічкою.
19 липня 1940: взяв участь у нараді в маєтку Текіґай^[4] разом із Коное Фумімаро, Йосідою Дзенґо та Мацуокою Йосуке щодо утворення нового кабінету міністрів.
22 липня 1940: призначений міністром армії в кабінеті Коное
12 жовтня 1941: взяв участь у черговій нараді в маєтку Текіґай.
18 жовтня 1941: підвищений до звання генерала Імперської армії Японії. У зв'язку з відставкою кабінету Коное призначений 40-м прем'єр-міністром Японії. Паралельно продовжував займати пост міністра армії.
18 лютого 1942: взяв участь у Перших національних зборах з нагоди святкування військових перемог.
1 вересня 1942: тимчасово призначений міністром закордонних справ Японії (до 17 вересня 1942)
20 квітня 1943: тимчасово призначений міністром культури Японії (до 23 квітня 1943)
8 жовтня 1943: тимчасово призначений міністром промисловості Японії (до 1 листопада 1943)
21 жовтня 1943: взяв участь у Святі проводів студентів на фронт.
1 листопада 1943: ліквідував Міністерство промисловості, замість якого сформував Міністерство озброєнь. Призначений на посаду міністра новоствореного міністерства.
лютий 1944: паралельно призначений головою Генерального штабу армії Японії.
22 липня 1944: пішов у відставку, склавши з себе повноваження прем'єр-міністра та міністра армії Японії.
11 вересня 1945: у зв'язку з поразкою Японії у Другій світовій війні спробував застрелитися. Врятований у 98-й лікарні армії Японії.
3 травня 1946: притягнений окупаційною владою до кримінальної відповідальності за скоєння «воєнних злочинів найвищого ступеня А».
12 листопада 1948: визнаний винним Токійським трибуналом.
23 грудня 1948: страчений через повішення у в'язниці Суґамо в Токіо.

Родина

Батько: Тодзьо Хіденорі (1855 — 1913)
Мати: Тодзьо Тітосе (1861 — ?)
Брати:
Тодзьо Хідео (1880 — 1881)

Тодзьо Хідемі (1882 — 1883)
Дружина:
Тодзьо Кацуко (1890 — 1982)
Сини:
Тодзьо Хідетака (1911 —)

Тодзьо Теруо (1914 —)

Тодзьо Тосіо (1925 —)
Доньки:
Тодзьо (Суґіяма) Міцуе (1918 —)

Тодзьо (Тамура) Макіе (1923 — 2000)

Тодзьо (Такаморі) Юкіе (1929 —)

Тодзьо (Ґілбертсон) Кіміе (1932 —)

Нагороди

Орден Священного скарбу
- 6-го класу (1 квітня 1906)
- 5-го класу (31 травня 1913)
- 4-го класу (25 червня 1920)
- 3-го класу (29 вересня 1928)
- 1-го класу (7 липня 1937)
Медаль Російсько-японської війни 1904—1905 (1 квітня 1906)
Орден Вранішнього Сонця
- 3-го класу (1 листопада 1920)
- 2-го класу (29 квітня 1934)
- 1-го класу (11 вересня 1940)
Військова медаль 1918—1920 (1 листопада 1920)
Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
Медаль члена Японського Червоного Хреста
Медаль Китайського інциденту 1931 (29 квітня 1934)
Орден Золотого шуліки 2-го класу (29 квітня 1940)
Медаль Китайського інциденту 1937 (29 квітня 1940)
Пам'ятна медаль «2600 років Японії»

Маньчжурська держава

Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію
Орден Стовпів держави 1-го класу (1 грудня 1937)
Орден Сприятливих хмар 1-го класу (9 вересня 1940)
Орден Прославленого дракона 1-го класу (14 вересня 1942)

Королівство Італія

Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (27 червня 1941)
Орден Корони Італії, великий хрест (27 червня 1941)

Таїланд

Орден Білого слона
- великий хрест (27 червня 1941)
- велика стрічка (9 лютого 1942)
Орден Чула Чом Клао, велика стрічка (23 липня 1943)

Інші країни

Орден Заслуг німецького орла, великий хрест (18 січня 1940)
Орден Хмар і Знамена особливого ступеня (Республіка Китай; 2 червня 1943)

Див. також

Примітки

↑ яп. 東京市麹町区隼町, квартал Хаябуса, район Тійода, Токіо
↑ яп. 城北中学校.
↑ яп. 東京陸軍幼年学校.
↑ яп. 荻外会談.

Джерела та література

Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9
(англ.) Особистий щоденник Тодзьо Хідекі