У період революційних потрясінь був делегатом Всеукраїнського православного собору, відстоював автономію Київської митрополії. У грудні 1918 року разом з переодягненими синами й митрополитом Платоном він у дипломатичному купе виїхав до Одеси, а потім через Афон у Белград.
Помер на 71 році життя у Белграді, де і був похований.
Нагороди
1897 р. — Макаріївська премія (повна) за твір «Макарій Булгаков, митрополит Московський» (рос.Макарий Булгаков, митрополит Московский);
1914 р. — наперсний хрест з кабінету імператора Миколи II за твір «Російський царствуючий дім Романових в його відносинах до Київської духовної академії. 1615—1913 рр.» (рос.Русский царствующий дом Романовых в его отношениях к Киевской духовной академии. 1615—1913 гг.);
(рос.) Памятники православия и русской народности в Западной России в XVII—XVIII вв. — Ч. 1–3. — К., 1905
(рос.) Русская православная церковь в польско-литовском государстве в XVII—XVIII вв.: Опыт церковно-исторического исследования (1654—1795). — К., 1907. — Т. 1
(рос.) Западная Русь в борьбе за веру и народность в XVII—XVIII вв. Книга первая второй половины тома. — К., 1907. — Т. 3
(рос.) Заграничные монастыри Киевской епархии в XVII—XVIII вв. — Ч. І; Общие сведения о заграничных монастырях Киевской епархии в XVII—XVIII вв. — К., 1916
(рос.) Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии. — Отд. 3. — Т. 1–4. — К., 1910—1913
Русский царствующий дом Романовых в отношениях его к Киево-Печерской лавре. 1613—1913 гг. Киев. Типография Киево-Печерской Успенской Лавры. 1913.
(рос.) Императорская Киевская духовная академия в ее трехвековой жизни и деятельности (1615—1915): Историческая записка. — К., 1915
(рос.) Типография Киево-Печерской Лавры: Исторический очерк. — К., 1918
Матеріали для історії книжної справи на Вкраїні в XVI—XVIII ст.: Всезбірка передмов до українських стародруків. — К., 1924