Тираспольська фортеця

Тираспольська фортеця
46°50′04″ пн. ш. 29°35′33″ сх. д.
Статус	Пам'ятка архітектури 18 століття
Країна	Молдова
Розташування	Тирасполь
Архітектор	Де Волан
Будівництво	22 червня (6 липня) 1793 року — 1795
Тираспольська фортеця (Молдова)
Тираспольська фортеця у Вікісховищі

Тираспольська фортеця, або Серединна фортеця — фортеця, споруджена в 1792—1793 роках під керівництвом полководця О. В. Суворова і архітектора Де Волана як оборонної споруди на лівому березі річки Дністер. Біля стін фортеці Серединної виникло місто Тирасполь, побудований за указом Катерини Другої. Пам'ятка архітектури 18 століття.

Історія

План Тираспольської фортеці 1856 року

Після закінчення російсько-турецької війни 1787-1792 років був укладений Ясський мирний договір, згідно з яким кордон між російськими і турецькими володіннями пролягла по річці Дністер. Знову захоплені землі були названі Очаківської областю. За вказівкою Катерини ІІ експедиція губернатора В. Каховського «оглянула» нові території і 21 вересня 1792 в Петербурзі висунула пропозиції щодо їх адміністративного устрою і проектів планів міст.

Початок будівництва

У листопаді 1792 імператриця доручила О. В. Суворову оглянути кордони і повідомити, «яким чином їх допривести у безпечність проти ворожого нападу». У січні 1793 року план з інженерного зміцнення кордону на Дністрі на місці майбутнього Тирасполя, розроблений Суворовим і Де Воланом спільно, був направлений до Петербурга.

Проекти фортець по Дністру були схвалені, і Суворов взявся за будівництво, не чекаючи асигнувань, для чого зайняв 100.000 рублів і навіть розпорядився продати власні села. Катерина ІІ, дізнавшись про це, повеліла виділити Суворову з державної скарбниці більш 600.000 рублів.

Тираспольська фортеця була закладена 22 червня (6 липня) 1793 року. Незважаючи на численні перешкоди, пов'язані з постачанням будматеріалів і продовольства, з хворобами солдатів через незвичний, спекотний клімат, робота з будівництва Серединної фортеці просувалася успішно. Фортеця, згідно з проектом, мала вигляд прямокутника. В остаточному варіанті зовнішньому вигляду необхідно було надати правильний восьмикутний бастіонний обрис. Швидкість будівництва пояснювалася необхідністю як можна швидше привести фортецю в оборонний стан на випадок нової війни з Оттоманською Портою.

Закінчення будівництва

До кінця 1795 будівництво фортеці в основному було завершено. Вона була споруджена за всіма законами фортифікаційного мистецтва. На її території з'явилися — військова церква св. Андрія Первозванного, три артилерійські парки, військовий шпиталь, будинок коменданта, порохові льохи, казарми, стайні (конюшні), цейхгауз (арсенал). У фортеці міг міститися великий військовий гарнізон, вона була оснащена сучасним (на той час) озброєнням і забезпечена великим запасом продовольства. У фортецю вело троє воріт: Західні, Брацлавські і Херсонські. У земляних валах були укриті бійниці. На плані фортеці 1798 позначені такі бастіони: «Володимир», «Павло», «Слава», «Переможець», «Петро», «Георгій», «Микола», «Василь» і півбастіони: «Іван» і «Олександр».

До 1795 року в підфортечному поселенні мешкало понад 2,5 тис. осіб. 27 січня 1795 поселення біля фортеці набуло статусу міста. Тирасполь став повітовим містом Новоросійської губернії, а з 1803 Тираспольський повіт увійшов до складу Херсонської губернії.

Однак Тираспольська фортеця так і не зіграла своєї оборонної ролі. За результатами Бухарестського мирного договору (1812 р.) кордон Російської імперії перемістився до річки Прут, і Тираспольська фортеця втратила своє прикордонне і оборонне значення.

Тираспольська фортеця відома також як місце ув'язнення декабриста В. Ф. Раєвського в 1822—1826 роках. Під час відвідування Тирасполя російський поет Пушкін Олександр Сергійович збирався відвідати Раєвського, а за деякими даними, поет отримав вірші Раєвського, написані в Тираспольській фортеці.

Сучасний стан фортеці

Залишки фортеці розташовані на південному заході сучасного Тирасполя між вулицею Федько і районом Закріпосна Слобідка. На сьогоднішній день збереглася лише невелика частина споруд Тираспольської фортеці: бастіони «Володимир» і «Павло» і пороховий льох. Фортеця сильно постраждала за часів СРСР при будівництві в 1970-і роки Суворовського мікрорайону Тирасполя. На початку 1990-х років існував план відновлення Тираспольської фортеці, аби створити з неї туристичний об'єкт. Проте, через низку причин відновлювальні роботи були припинені.