Тимчасова Ірландська республіканська армія

Тимчасова Ірландська республіканська армія
Участь у війнах: Конфлікт у Північній Ірландії
Сформоване:	1969
Розформоване:	2005 (припинення вогню з 1997)
Ідеологія:	Ірландський республіканізм соціалізм лівий націоналізм ірландський націоналізм
Лідери:	Рада Ірландської республіканської армії
Регіон діяльності:	Ірландія Англія Континентальна Європа
Чисельність:	~10 тис за 30 років
Відокремилася від:	Ірландська республіканська армія
Опоненти:	Сполучене Королівство (в т.ч. Британська армія та Королівська поліція Ольстера)[1][2][3] Парамілітарні підрозділи лоялістів[4] Офіційна Ірландська республіканська армія (1975) Ірландська народна визвольна організація (1992)
Тимчасова Ірландська республіканська армія у Вікісховищі

Тимчасова Ірландська республіканська армія (ірл. Óglaigh na hÉireann, англ. Provisional Irish Republican Army; скорочення ТІРА, англ. PIRA) — була[5][6][7][8] ірландською республіканською парамілітарною організацією, що мала за мету від'єднання Північної Ірландії від Сполученого Королівства та створення незалежної республіки, яка охопила би територію усієї Ірландії.[9][10] ТІРА була найбільшим та найбільш активним республіканським парамілітарним підрозділом під час Конфлікту у Північній Ірландії, та позиціонувала себе як наступника Ірландської республіканської армії, тому називала себе просто Ірландська республіканська армія чи ірл. Óglaigh na hÉireann ірландською мовою.

Створена в 1969 році в результаті розколу Ірландської республіканської армії на «Тимчасову» та «Офіційну». У 1972 році оголосила про тимчасове припинення вогню, яке тривало з 26 червня до 9 липня 1972 року. Саме вона причетна до більшості терактів, скоєних на території Північної Ірландії та решти Великої Британії з 1972 по 1998 роки. Коли партію Шинн Фейн, з якою парамілітарний підрозділ був пов'язаний, допустили до мирних переговорів з британським урядом, ТІРА в 1997 році оголосила про остаточне припинення вогню, в 1998 році підтримала мирну угоду і до 2005 року роззброїлась.

Примітки

1. Murray, Gerard & Tonge, Jonathan (2005). Sinn Féin and the SDLP: From Alienation to Participation. C Hurst & Co Publishers. с. 67. ISBN 978-1-85065-649-4.
2. Bowyer Bell, J. (1987). The Gun in Politics: Analysis of Irish Violence, 1916–86. Transaction Publishers. с. 247. ISBN 978-1-56000-566-7.
3. Dillon, Martin (1996). 25 Years of Terror: The IRA's war against the British. Bantam Books. с. 125. ISBN 978-0-553-40773-0.
4. The Northern Ireland Conflict 1968–1998 – An Overview. 9 лютого 2015. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 13 березня 2020.
5. Gerry Adams denies McConville son 'backlash threat'. BBC News. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 4 лютого 2017.
6. McDonald, Henry (3 вересня 2008). IRA has disbanded but army council still exists, peace monitors report. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 4 лютого 2017 — через The Guardian.
7. IRA has disbanded terrorist structure, says report. 3 вересня 2008. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
8. I.R.A. Ex-Commander to Shake Hands With Queen. The New York Times. 23 червня 2012. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 4 лютого 2017.
9. Moloney, Ed (2002). A Secret History of the IRA. Penguin Books. p. 246. ISBN 0-14-101041-X.
10. Arena, Michael; Arrigo, Bruce (1 листопада 2006). The Terrorist Identity: Explaining the Terrorist Threat. NYU Press. с. 107. ISBN 9780814707166.