Тимелієві — птахи дрібного і середнього розміру. Більшість з них веде наземний спосіб життя. Тимелієвим притаманні короткі, округлі крила, міцні лапи і м'яке, пухнасте оперення. Їм не притаманний статевий диморфізм. Більшість тимелієвих має буре або коричневе забарвлення, однак деякі види мають більш яскраве забарвлення. Дзьоби у більшості тимелієвих звичайні, подібні до дзьобів дроздових або кропив'янкових. У тимелій-криводзьобів характерні вигнуті дзьоби[2].
Тимелієві живуть в тропічних лісах і чагарникових заростях, на болотах і в напівпустелях. Деякі види живуть в змінених людиною середовищах — на полях і плантаціях, в парках і садах. Живляться тимелієві переважно комахами та іншими безхребетними, однак деякі види також їдять ягоди і плоди, а порівняно великі види живляться ящірками та іншими дрібними хребетними[2].
Тимелієві живуть зграйками, які зазвичай нараховують близько 12 птахів. Вони спільно захищають територію, а деяких видам притаманне колективне гніздування і колективний догляд за пташенятами. Члени зграї спілкуються між собою за допомогою різноманітних свистів, писків і цвірінькання. Деякі представники родини гарно співають. Гніздяться тимелієві в густій траві або в чагарниках. В кладці від 2 до 6 яєць блакитнуватого або зеленуватого забарвлення, іноді поцяткованих плямками. Інкубаційний період триває в середньому 12 днів[2].
Систематика і таксономія
Систематика багатьох родів тимелієвих тривалий час була спірною. Багато малодосліджених видів птахів, що мешкали в тропічних регіонах Старого Світу відносили до тимелієвих, таким чином перетворюючи родину у "сміттєвий таксон". Ще у 1910 році німецький орнітолог Ернст Гартерт напівжартома зауважував: "Was man nicht unterbringen kann, sieht man als Timalien an." (Те, що неможливо систематизувати, вважається тимелією)[3].
За результатами низки молекулярно-генетичних досліджень науковці краще зрозуміли таксономію тимелієвих. Багато видів, яких раніше відносили до тимелієвих, було переведено до інших родин.
Cibois, Alice; Kalyakin, Mikhail V.; Lian-Xian, Han; Pasquet, Eric (2002). Molecular phylogenetics of babblers (Timaliidae): Revaluation of the genera Yuhina and Stachyris. Journal of Avian Biology. 33 (4): 380. doi:10.1034/j.1600-048X.2002.02882.x.
Collar, N. J. & Robson, C. 2007. Family Timaliidae (Babblers) pp. 70–291 in; del Hoyo, J., Elliott, A. & Christie, D.A. eds. Handbook of the Birds of the World, Vol. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.
Ericson, Per G.P.; Johansson, Ulf S. (2003). Phylogeny of Passerida (Aves: Passeriformes) based on nuclear and mitochondrial sequence data. Molecular Phylogenetics and Evolution. 29 (1): 126—38. doi:10.1016/S1055-7903(03)00067-8. PMID12967614.
Jonsson, Knud A.; Fjeldsa, Jon (2006). A phylogenetic supertree of oscine passerine birds (Aves: Passeri). Zoologica Scripta. 35 (2): 149. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00221.x.
Nguembock, Billy; Fjeldså, Jon; Tillier, Annie; Pasquet, Eric (2007). A phylogeny for the Cisticolidae (Aves: Passeriformes) based on nuclear and mitochondrial DNA sequence data, and a re-interpretation of an [sic] unique nest-building specialization. Molecular Phylogenetics and Evolution. 42 (1): 272—86. doi:10.1016/j.ympev.2006.07.008. PMID16949311.
Pasquet, Eric; Bourdon, Estelle; Kalyakin, Mikhail V.; Cibois, Alice (2006). The fulvettas (Alcippe, Timaliidae, Aves): a polyphyletic group. Zoologica Scripta. 35 (6): 559. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00253.x.
Reddy, Sushma; Cracraft, Joel (2007). Old World Shrike-babblers (Pteruthius) belong with New World Vireos (Vireonidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 44 (3): 1352—1357. doi:10.1016/j.ympev.2007.02.023. PMID17412613.
Schulenberg, T.S. (2003): The Radiations of Passerine Birds on Madagascar. In: Goodman, Steven M. & Benstead, Jonathan P. (eds.): The Natural History of Madagascar: 1130–1134. University of Chicago Press. ISBN 0-226-30306-3
