Терзина

? Терзина
Самець терзини Самиця терзини
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Dacninae Рід: Терзина (Tersina) Vieillot, 1819[2] Вид: Терзина
Біноміальна назва
Tersina viridis (Illiger, 1811)[3]
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Hirundo viridis Illiger, 1811
Посилання
Вікісховище: Tersina viridis Віківиди: Tersina viridis ITIS: 563373 МСОП: 22723018 NCBI: 62255

Терзи́на[4] (Tersina viridis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Панамі і Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Терзина (Tersina).

Опис

Самець терзини

Самець терзини

Самиця терзини

Довжина птаха становить 14-15 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають яскраво-бірюзово-синє забарвлення з металевим відблиском. На обличчі і горлі у них чорна "маска". Центральна частина живота, гузка і нижні покривні пера хвоста білі, живіт з боків поцяткований горизонтальними чорними смужками, кінчики крил чорні. Дзьоб металево-сріблястий, лапи чорні. У самиць верхня частина тіла яскраво-зелена, нижня частина тіла зеленувато-жовта, поцяткована чорними смужками. Обличчя і горло буруваті. Дзьоб металево-чорний.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[5]

• T. v. grisescens Griscom, 1929 — гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії;
• T. v. occidentalis (Sclater, PL, 1855) — від східної Панами до Венесуели, Гвіани, Бразилії і північно-західної Аргентини, острів Тринідад;
• T. v. viridis (Illiger, 1811) — східна і південна Бразилія, південно-східна Болівія, Парагвай і північний схід Аргентини.

Поширення і екологія

Терзини мешкають в Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Аргентині, Парагваї та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісів, в рідколіссях, галерейних лісах і вторинних заростях. Зустрічаються парами або невеликими розрідженими зграйками до 12 птахів, на висоті до 1600 м над рівнем моря.

Поведінка

Терзини живляться ягодами і плодами, яких шукають на землі, а також комахами, яких ловлять в польоті, зокрема термітами, кониками і мурахами. Вони вирізняються серед інших саякових тим, що розміщують свої гнізда в норах на берегах річок або в тріщинах серед скель. В кладці від 2 до 4 яєць. Інкубаційний період триває 12-18 днів, насиджують лише самиці. Пташенята покидають гніздо через 24 дні після вилуплення.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Tersina viridis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 10 жовтня 2022
2. Vieillot, Louis Jean Pierre (1819). Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine, etc (French) . Т. 33. Paris: Deterville. с. 401.
3. Illiger, Johann Karl Wilhelm (1811). Prodromus systematis mammalium et avium (Latin) . Berolini [Berlin]: Sumptibus C. Salfeld. с. 229.
4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 жовтня 2022.

Посилання

• Stamps (for Paraguay, Suriname, Venezuela) with RangeMap
• Swallow Tanager photo gallery VIREO