Теофіль Сембратович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сембратович.
о. Теофіль Сембратович, ЧСВВ
Народився31 липня 1853(1853-07-31)
Королева Руська, Гміна Камйонка-Велика, Новосандецький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер15 жовтня 1901(1901-10-15) (48 років)
Чертіж, Гміна Сянік, Сяноцький повіт, Республіка Польща
ПохованняЧертіж
Діяльністьсвященник, викладач університету
Alma materГрецька колегія святого Атанасія і Папська Урбаніанська колегія Пропаганди Віри
Науковий ступіньдоктор богослов'я
ЗакладЛьвівська духовна семінарія Святого Духа, ЛНУ ім. І. Франка і Греко-католицька духовна семінарія у Відні
Посадапарох церкви святої Варвари у Відні (1883—1899)
БатькоМихайло Сембратович
МатиМарія Лаврецька
Брати, сестриСембратович Лев Михайлович

Теофіль Сембратович (31 липня 1853, Королева Руська — 15 жовтня 1901, Чертіж) — український церковний та освітній діяч, греко-католицький священник, доктор богослов'я, ректор Греко-католицької духовної семінарії у Відні (1883—1893), парох церкви святої Варвари у Відні (1883—1899), учасник Львівського синоду 1891 року, почесний крилошанин і титулярний радник митрополичої консисторії. Небіж галицького митрополита Сильвестра Сембратовича.

Життєпис

Народився 31 липня 1853 року в селі Королева Руська, у давньому священничому роді Сембратовичів. Батько — Михайло Сембратович (1814—1884), мати — Марія Лаврецька (1815—1858). Був сьомою дитиною з-поміж 12 дітей у сім'ї. Після закінчення Львівської академічної гімназії навчався в Папській грецькій колегії святого Атанасія в Римі (вступив 7 листопада 1865 року, а виїхав з колегії 7 серпня 1875 року)[1]. Студії завершив докторатом з богослов'я в Папській урбаніянській колегії Пропаганди Віри. У Грецькій колегії отримав відповідно піддияконські (25 липня 1875) і дияконські (1 серпня 1875) свячення з рук Стефано Стефанополі, титулярного архиєпископа Филип і святителя для грецького обряду в Римі. Священничі свячення отримав 1877 року в неодруженому стані[2].

Працював у Львівській архиєпархії: префектом Львівської семінарії (1877—1883), а одночасно катехитом тривіальної школи св. Марії Магдалини (1878—1879) і викладачем догматичного богослов'я Львівського університету[2]. У 1883—1893 роках був останнім ректором Греко-католицької духовної семінарії у Відні, а також парохом церкви святої Варвари (1883—1899). У 1891 році брав участь у Львівському синоді. З 1895 року був почесним крилошанином і титулярним радником митрополичої консисторії[3].

Кирило Студинський, котрий упродовж 1889—1891 років навчався у Греко-католицькій духовній семінарії при церкві Святої Варвари у Відні та на теологічному факультеті Віденського університету писав про Теофіля Сембратовича, що той був налаштований патріотично, в українському дусі, брав участь у «товариських сходинах» (зборах) українського «народного товариства» «Громада» у Відні й навіть очолював його «виділ» (управу)[4].

Вже будучи хворим, зрікся своїх віденських посад[2]. Помер 15 жовтня 1901 року в селі Чертіж, де його брат Лев Сембратович був парохом. Похований біля церкви в с. Чертіж[5].

Львівський часопис «Руслан» з приводу його смерті писав: «Др. Теофіль Сембратович, почетний крилошанин і титулярний совітник митрополичої консисториї з відзнаками крилошаньскими, бувший префект семинариї духовної львівскої, ректор семинариї духовної у Відни і парох тамошний, по довшій і тяжкій недузі упокоїв ся в Чертежи коло Сянока на 48. році житя. В. є. п.»[6].

Примітки

  1. ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 89.
  2. ↑ а б в Jujeczka S. Klerycy z ziem polskich, litewskich i pruskich święceni w Rzymie (XVI — pocz. XX w.) — Wrocław 2018. — S. 250.
  3. ↑ Sembratovyč Teofil' // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 387. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  4. ↑ Змагання за вакантну доцентуру у Львівському університеті (1894–1895). Збруч (укр.). 9 жовтня 2018. Процитовано 11 грудня 2023.
  5. ↑ Теофіл Сембратович Персональна сторінка | Родовід Сембратовичів. sembratovych.com. Процитовано 11 грудня 2023.
  6. ↑ Посмертна оповістка // Руслан, ч. 225 за 5 (18) жовтня 1901. — С. 3.

Джерела

  • Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)
  • Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)

Посилання