Теодосій Софонович
Теодо́сій Софоно́вич (Феодосій Сафонович; поч. XVII ст. — 1677) — письменник, історик, один із провідних українських церковних діячів XVII ст. ЖиттєписНавчався у Київському колегіумі. Ігумен Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві (1655—1672), ректор Києво-Могилянського колегіуму. Докладав значних зусиль, щоб зберегти незалежність Української православної церкви від Московського патріархату, дбав про поліпшення її матеріального становища, не забуваючи при цьому і про Київський Братський монастир та Києво-Могилянську Академію. Автор видатного історичного твору «Хроніка з літописців стародавніх» (1672—1673), який став основою «Синопсису». 29 квітня 1670 надав гетьман Павло Тетеря «повновласть» на деякі свої маєтки матері Анастасії, Інокентію Ґізелю та Феодосію Софоновичу, чоловіку сестри Атанасія Піроцького.[1] Видання
Примітки
Джерела
Література
Посилання
|