Тензорний скетч (англ.tensor sketch) — метод зменшення розмірності, що використовується у статистиці, машинному навчанні та алгоритмах обробки великих даних[1][2]. Він особливо ефективний стосовно векторів з тензорною структурою. Тензорний скетч може бути використаний для прискорення білінійного поєднання в нейронних мережах і застосовується у багатьох алгоритмах чисельної лінійної алгебри[3].
Історія
Термін тензорний скетч (ескіз) був придуманий у 2013 році[4] й описаний як метод того ж року Расмусом Пегом[5].
Спочатку відповідний метод спирався на використання швидкого перетворення Фур'є, щоб зробити швидку згортку.
Пізніші науково-дослідні роботи узагальнили його до значно більшого класу методів зменшення розмірності за допомогою випадкових тензорних проєкцій.
На цій основі довільний тензорний скетч виду можливо подати як , де матриці та мають менший розмір, і .
Оскільки операції матрично-векторних добутків і обчислюються за лінійним часом та відповідно, перехід до представлення дозволяє виконати множення на вектори тензорної структури набагато швидше, чим формується вихідний вираз , а саме за час .
Для тензорів більш високого порядку, наприклад, , економія буде ще більш значною.
Подібне перетворення задовольняє лемі Джонсона-Лінденштрауса про малі викривлення вихідних даних великої розмірності.
↑Woodruff, David P. «Sketching as a Tool for Numerical Linear Algebra.» Theoretical Computer Science 10.1-2 (2014): 1–157.
↑Ninh, Pham; Rasmus, Pagh (2013). Fast and scalable polynomial kernels via explicit feature maps. SIGKDD international conference on Knowledge discovery and data mining. Association for Computing Machinery. doi:10.1145/2487575.2487591.
↑
Rasmus, Pagh (2013). Compressed matrix multiplication. ACM Transactions on Computation Theory, August 2013 Article No.: 9. Association for Computing Machinery. doi:10.1145/2493252.2493254.
↑Anna Esteve, Eva Boj & Josep Fortiana (2009): Interaction Terms in Distance-Based Regression, Communications in Statistics — Theory and Methods, 38:19, P. 3501 [1]