Ташичо-дзонг

Ташичо-дзонг дзонґ-ке བཀྲ་ཤིས་ཆོས་རྫོང༌།
Вид на Ташичо-Дзонг
Ташичо-дзонг Ташичо-дзонг (Бутан)
Країна	Бутан
Територіальна одиниця	Тхімпху
Місцезнаходження	город Тхимпху
27°29′22″ пн. ш. 89°38′06″ сх. д.
Ташичо-дзонг у Вікісховищі

Ташичо-Дзонг ( дзонґ-ке བཀྲ་ཤིས་ཆོས་རྫོང фортеця славетної релігії ) — буддійський монастир і фортеця на північній околиці міста Тхімпху в Бутані. Розташовано на західному березі річки Ван Чу. Ташичо-Дзонг побудован як резиденція Друк Дезі (свого роду прем'єр-міністр), глави громадянського уряду Бутану. Ця посада поєднувалася з королівською владою з моменту створення монархії в 1907 році. Також Ташичо-Дзонг був як літня столиця країни. [1] У старих британських документах його називають Тасісудон (Tassisudon).

Він був побудований першим Дхарма Раджею, засновником лінії Друкпа в буддизмі, яка є домінантною школою та державною релігією у Бутані. Правильна транслітерація народної назви "Бкрашис-чхос-рдзонг" означає "міцність сприятливого вчення".[2]

Основна конструкція будівлі має два поверху з триповерховими вежами на кожному з чотирьох кутів дзонгу Вежі увінчані триярусними золотими дахами. В середині фортеці є велика центральна вежа або уце.

Історія

Оригінальний Дзонг До-Нгон, або Дзонг з блакитного каменю був побудований в 1216 році ламою Гьялва Лханапой (1164-1224), засновником Лхапської лінії Дрікунг Кагью, на місці, де зараз стоїть монастир Дечен Пходранг, на хребті више теперішнього Ташичо-дзонгу. У 1641 році Шабдрунг Нгаванг Намгьял прийняв цей монастир від Лхапа Каг'ю. Після переосвячення будівлі, її перейменували в Ташичо-Дзонг. В той час в монастирі була головна резиденція Південного Друкпа Каг'ю і літня резиденція сангхи на чолі з Шабдрунг Нгванг Намґ'ял. [3] Більша частина монастиря того періоду була знищена пожежею в 1772 році, і новий був побудований на теперішньому місці. До оздоблення будівлі було додано зображення шістнадцяти аргатів, які благословив Дже Кхенпо. [4]

Пізніше Ташичо Дзонг ще три рази знищувався вогнем, а також серйозно був пошкоджений землетрусом в 1897 році. [5] Щоразу його перебудовували тодішні Дезі та Дже Кхенпо. У 1962 році, після перенесення столиці з Пунакхи до Тхімпху, теперішній Дзонг був перебудований третім королем Бутану Джігме Дорджі Вангчуком для резиденції уряду. Від раннього Дзонга залишилися лише центральна вежа, будівля храм і головний Гонкханг (храм-захисник). Після завершення перебудови в 1968 році новий Ташичо Дзонг був освячений 66-м Дже Кхенпо; 16-м Кармапа, Рангджунг Рігпай Дордже та Дже Кудре, Джам'янг Єше. [4]

З 1968 року Ташичо Дзонг є резиденцією уряду Бутану. Нині в ньому знаходиться тронний зал, кабінети короля, секретаріат кабінету міністрів, міністерства внутрішніх справ і фінансів. Деякі інші урядові відомства розміщені в будівлях на південь від Дзонга, а інші — у нових будівлях у Тхімпху. На захід від дзонга розташована невелика вежа Ней Кханг Лхакханг, в якій знаходиться статуя Будди Шак'ямуні і захисні божества. [6] [7] У 1953 році королівська сім'я оселилася в 4 кілометрах на північ від Дзонг Ташичо в новозбудованому палаці Деченчолінг.

Храми та каплиці в монастирі

У Ташичо-Дзонг є тридцять храмів, каплиць і святинь.

Галерея

Ташичо-дзонг у 1921 році

Ташичо-Дзонг

Фестиваль Цечу в Ташичо-дзоні

Зовнішні посилання

• Ташихо-дзонг
• Трашичо Дзонг
• Trekearth.com [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Ташичхой дзонг [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

1. Earl of Ronaldshay (1923). Lands of the Thunderbolt: Sikhim, Chumbi & Bhutan, p. 242. Reprinted: 1987. Snow Lion Graphics. Berkeley, California. ISBN 0-9617066-7-8; ISBN 0-9617066-6-X (pbk).
2. Lands of the Thunderbolt: Sikhim, Chumbi, and Bhutan. Nature. Т. 112, № 2803. 1923-07. с. 94—94. doi:10.1038/112094b0. ISSN 0028-0836. Процитовано 29 листопада 2021.
3. Tashichho Dzong, Thimphu, Bhutan | History, At Night, Timings | Holidify. www.holidify.com. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
4. Lopen Kunsang Thinley (2008). Seeds of Faith: A Comprehensive Guide to the Sacred Places of Bhutan. Т. 1 (вид. 1st). Thimphu: KMT Publishers. с. 184. ISBN 9993622427.
5. Armington, Stan (2007). Bhutan (вид. 3rd ed.). Footscray, Vic. ISBN 978-1-74059-529-2. OCLC 81453396.
6. Whitecross, Richard (2007). Bhutan (Country Guide). Lonely Planet. ISBN 978-1-74059-529-2.
7. Geckogo