Тангар червоногорлий

? Тангар червоногорлий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Nemosiinae Рід: Червоногорлий тангар (Compsothraupis) Richmond, 1915[2] Вид: Тангар червоногорлий
Біноміальна назва
Compsothraupis loricata (Lichtenstein, 1819)[3][4][5]
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Tanagra loricata Sericossypha loricata
Посилання
Вікісховище: Compsothraupis loricata Віківиди: Compsothraupis loricata EOL: 919044 ITIS: 559392 МСОП: 22722153 NCBI: 1109035

Танга́р червоногорлий[6] (Compsothraupis loricata) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[7]. Ендемік Бразилії. Це єдиний представник монотипового роду Червоногорлий тангар (Compsothraupis).

Опис

Довжина птаха становить 21 см, вага 72,5 г. Забарвлення переважно блискуче, синювато-чорне забарвлення, навколо очей у них плями голої шкіри. У самців на горлі є червона пляма. Червоноголі тангари є схожими на деяких птахів з родини трупіалових, зокрема на чопі, однак дзьоби у них більш міцні і менш конічні.

Поширення і екологія

Червоногорлі тангари мешкають у внутрішніх районах на північному заході Бразилії, від східного Мараньяна, Піауї, Сеари, Пернамбуку і Алагоаса на південь до заходу центрального Гояса і північного Мінас-Жерайса. Вони живуть в заростях каатинги і в галерейних лісах, поблизу води, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Зустрічаються зграйками по 8-9 птахів, іноді зустрічаються разом з рудоголовими каругами або синіми вашерами.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Compsothraupis loricata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 вересня 2022
2. Richmond, Charles Wallace (1915). Notes on several preoccupied generic names (Aves). Proceedings of the Biological Society of Washington. 28: 180.
3. Marcgrave, Georg (1648). Historia Naturalis Brasiliae (Latin) . Т. Liber Quintus: Qui agit de Avibus. Lugdun and Batavorum (London and Leiden): Franciscum Hackium and Elzevirium. с. 192.
4. Lichtenstein, Hinrich (1819). Die Werke von Marcgrave und Piso über die Naturgeschichte Brasiliens, erläutert aus den wieder aufgefundenen Original-Abbildungen. Abhandlungen der physikalischen Klasse der Königlich-Preussischen Akademie der Wissenschaften (1816-1817) (German) : 155–178 [159].
5. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 253.
6. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 вересня 2022.