|
Талалаєв Андрій Вікторович
Андрій Вікторович Талалаєв (рос. Андрей Викторович Талалаев; нар. 5 жовтня 1972, Москва, СРСР) — радянський та російський футболіст, нападник. Після закінчення ігрової кар'єри – тренер. Кар'єра гравцяДебютував в основному складі московського «Торпедо» у 1991 році, провів у чемпіонаті СРСР п'ять матчів[1]. 1992 року був гравцем стартового складу. У чемпіонаті Росії провів 18 матчів та відзначився трьома голами. Восени у матчі Кубку УЄФА відзначився голом у ворота мадридського «Реалу»[2]. У 1993 році став володарем Кубку Росії. 1994 року у другій половині сезону виступав за КАМАЗ. У 1995 році повернувся до «Торпедо». У 1996 році перейшов до «Динамо-Газовика» (Тюмень). У першому дивізіоні відзначився 13-ма голами та допоміг клубу повернутися до вищої ліги. У 1997 році не потрапляв до основного складу «Тюмені» й по ходу сезону перейшов до «Томі», якій допоміг вийти до першого дивізіону. Далі вирушив до італійського «Тревізо». Після повернення Росію грав за «Локомотив» (Нижній Новгород) і «Томь» 1999 року. У вищій лізі Росії зіграв 69 матчів, забив 8 м'ячів. Кар'єра тренера У 1999-2003 роках працював тренером у СДЮШОР «Торпедо-ЗІЛ» з футболістами 1988 та 1993 років народження народження. У 2004 році увійшов до штабу Невіо Скали як тренер-перекладач у московському «Спартаку». З 2005 по 2010 рік очолював юнацьку збірну Росії 1990 року народження, з червня по грудень 2010 — юніорську збірну (гравці до 20 років), створену на основі команди з гравців 1990 року народження, а в 2009—2010 роках також юнацьку збірну Росії (з гравців до 15 років)[3]. 13 грудня 2010 року залишив пости у юнацькій (U-15) та юніорській збірних[4]. Як наставник юнацької збірної Росії виховав Алана Дзагоєва. У січні 2011 року очолив молодіжну команду «Ростова». З 20 червня по 1 серпня був виконувачем обов'язків головного тренера «Ростова». У серпні 2011 року залишив команду після того, як посаду головного тренера зайняв Сергій Балахнін. Після призначення Фабіо Капелло головним тренером збірної Росії отримав шанс увійти до тренерського штабу національної команди[5][6][7], але, за його словами, пропрацювавши три тижні, отримав пропозицію, яка його не влаштувала. 16 серпня 2012 року увійшов до тренерського штабу Юрія Красножана в «Кубані», але менш ніж через півроку залишив посаду[8]. З липня 2013 року допомагав тренерському штабу московського ЦСКА у перегляді суперників. 3 лютого 2014 року став головним тренером аматорського клубу «Росич», але вже наприкінці березня 2014 року очолив клуб «Волга», який тренував до його розформування після завершення сезону 2015/16 років[9]. Під його керівництвом команда вилетіла з Прем'єр-ліги, а в першості ФНЛ займала 13-те та 10-те місця. 8 вересня 2016 став головним тренером «Тамбова», який виступав у ФНЛ. На той час після 11 турів команда займала 17 місце, маючи в активі 10 очок[10]. Однак у наступних 27 матчах команда набрала 47 очок й посіла 5-те місце[11]. У сезоні 2017/18 років клуб посів 4-е місце, набравши 68 очок, пробившись у стикові матчі за місце у Прем'єр-лізі, де поступився «Амкару»[12][13]. Після цього Андрій Талалаєв покинув клуб[14]. У червні 2018 року очолив вірменський «Пюнік». У кваліфікації Ліги Європи 2018/19 команда пройшла два раунди (вибивши «Вардар» та «Тобол») та поступилася у третьому («Маккабі» Тель-Авів). 2 грудня у матчі проти «Гандзасара» (1:3) образив четвертого суддю й був вилучений, а 6 грудня дискваліфікований до 31 травня 2019 року[15]. Після подачі «Пюніком» апеляції термін дискваліфікації Талалаєва було скорочено до 31 березня[16][17]. Наприкінці грудня визнано тренером року у Вірменії[18]. 9 квітня 2019 року залишив клуб «за сімейними обставинами», а наступного дня очолив клуб ФНЛ «Хімки»[19][20]. Під його керівництвом після 25 турів «Хімки», набравши 50 очок, посідали третє місце у турнірній таблиці ФНЛ сезону 2019/20, проте тренер пішов у відставку, оскільки помінявся вектор розвитку клубу — наголос буде робитися на молодь та вихід у РПЛ як наслідок не передбачався[21]. 28 червня 2020 року змінив Міодрага Божовича на посаді головного тренера самарських «Крил Рад» (які в сезоні 2019/20 на момент його призначення замикали турнірну таблицю РПЛ), уклавши дворічну угоду. 25 липня 2020 року прес-служба клубу повідомила про те, що фахівець залишає клуб. Врятувати «Крила Рад» від вильоту йому не вдалося — команда посіла 15-те місце у турнірній таблиці[22]. 26 липня 2020 року очолив грозненський «Ахмат», підписавши контракт на три роки. Телевізійна кар'єраЯкийсь час працював на телеканалі «Спорт». Коментував матчі чемпіонату Росії, Англії, Ліги чемпіонів та Кубку УЄФА. У парі з Володимиром Стогнієнком коментував матчі чемпіонату світу 2006 року, чемпіонатів Європи 2008 та 2020 року, фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2008 та фінал Кубку УЄФА 2008. Регулярно виступав у ролі експерта телеканалу «Матч ТВ» в декількох центральних матчах. Особисте життяДружина – Олена. Займалася лижами, потім перейшла до ріелторського бізнесу, згодом став керівником агентства нерухомості. Двоє синів (1993 та 2003 років народження). Старший Андрій[23] грав на аматорському рівні, також перебував у заявці клубу ФНЛ дзержинського «Хіміка» на сезон 2014/15 років[24]. Статистика як головного тренера
Станом на 11 листопада 2023 року Досягнення
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
