Так казав Заратустра (симфонічна поема)

Так казав Заратустра
Назва	нім. Also sprach Zarathustra
Ґрунтується на	Так казав Заратустра
Жанр	симфонічна поема
Країна походження	Прусське королівство
Мова твору або назви	без мовного змісту^d
Дата публікації	1896
Композитор	Ріхард Штраус
Інструментування	орган^[d] і оркестр
Дата першого виконання	27 листопада 1896
Статус авторських прав	захищено авторським правом^d, 🅮 і 🅮
Номер опусу	30
Так казав Заратустра у Вікісховищі

«Так казав Заратустра» (нім. Also sprach Zarathustra) — симфонічна поема німецького композитора Ріхарда Штрауса. Написана в 1896 році під враженням однойменної книги Фрідріха Ніцше.

Це — програмний твір, що складається з дев'яти фрагментів, виконуваних без перерви. Назви фрагментів повторюють назви деяких розділів літературного першоджерела. Середня тривалість виконання — близько тридцяти хвилин. Симфонічна поема написана для четверного складу оркестру. В партитурі використовуються також орган і дзвін.

Історія

Прем'єра відбулася у Франкфурті у виконанні оркестру під керуванням автора. З тих пір твір закріпився у світовому симфонічному репертуарі, виконувався кращими колективами під керівництвом таких диригентів, як Герберт фон Караян, Фріц Райнер, Бернард Haitink.

Частини

1. Вступ або Схід сонця (Einleitung, oder Sonnenaufgang)
2. Про насельників потойбіччя (Von den Hinterweltlern )
3. Про велику тугу (Von der großen Sehnsucht )
4. Про радості й пристрасті (Von den Freuden- und Leidenschaften)
5. Погребова пісня (Das Grablied )
6. Про науку ( Von der Wissenschaft)
7. Зцілюваний (Der Genesende )
8. Пісня до танцю (Das Tanzlied )
9. Пісня сп'янілого ( Nachtwandlerlied)

Частини звучать без перерви.

Характеристика

Симфонічна поема є яскравим прикладом пізнього німецького романтизму з тяжінням до народжуваного модернізму. Автор втілює риси властиві творчості Р. Вагнера, зокрема сусідство надзвичайного педантизму і бурхливого драматизму. Поема захоплює слухача унікальними знахідками у фарбах оркестру[1]. Драматургія твору тісно пов'язана з літературним першоджерелом.

Склад оркестру

• Дерев'яні духові: флейта-пікколо, три флейти, три гобої, англійський ріжок, три кларнети, бас-кларнет, три фаготи, контрафагот
• Мідні духові: шість валторн, чотири труби, три тромбони, дві туби
• Ударні: литаври (два виконавці), великий барабан, тарілки, трикутник, дзвіночки, дзвін
• Клавішні: орган
• Струнні: дві арфи, 32 скрипки, 12 альтів, 12 віолончелей, вісім контрабасів.

Використання початкових тактів в інших творах

Музика з поеми використовувалася в саундтреку фільму Стенлі Кубрика «Космічна одіссея 2001 року» (а також у безлічі менш значущих кінострічок), використовується в оформленні телепередачі «Що? Де? Коли?» (на початку). Елвіс Преслі відкривав свої концерти в готелі «Інтернаціональ» в Лас-Вегасі увертюрою з цієї музичної поеми. Deep Purple використовували фрагменти з неї у своєму другому альбомі. Також, вона використовується в реслінгу. В WWE під цю музику виходить Рік Флер

Література

• Ганс Мериан. Симфоническая поэма Рихарда Штрауса «Так говорил Заратустра»: Этюд о современной программной симфонии (нем. Richard Strauss' Tondichtung Also sprach Zarathustra: Eine Studie über die moderne Programmsymphonie; 1899, русский перевод 1909)

Примітки

1. Два Штрауса — Ріхард Штраус Йоганн Штраус. Перевірено 20 лютого 2013..

Посилання

• Так говорив Заратустра: ноти твору на International Music Score Library Project