Триповерхова прибудова (так звана «біла» чоловіча школа)[9] до львівської тривіальної школи святої Марії Магдалини у стилі модерн з елементами кубізму на нинішній вулиці Чупринки, 1 у Львові (1928). Нині — ліцей № 10 імені святої Марії Магдалени Львівської міської ради[9][10][11].
III місце серед 113 претендентів на конкурсі типових проектів малої станції для залізничної лінії «Śląsk—Gdynia» (1928, співавтор А. Кшивоблоцький)[12].
Проєкт житлового бараку (фактично — двоповерхового будинку) у Львові. Виконаний 1929 року на замовлення комісара уряду. Із цього приводу опублікував статтю, де критично оцінив доцільність будівництва бараків у сучасних умовах[13].
II місце на конкурсі проєктів типових приватних житлових будинків для нових дільниць Варшави (1930)[14].
Двоповерховий будинок Міського осередку здоров'я громадської опіки на Замарстинові. Будівництво завершено 1930 року. Керував спорудженням Владислав Кубіш[15].
Проєкт реставрації костелу кармелітів босих у Більшівцях, керівництво роботами на початковому етапі. Роботи велись із перервами протягом 1929—1933 років.[16].
Гімназія імені Королеви Ядвіги у стилі функціоналізму на нинішній вулиці Свєнціцького, 15 у Львові (1930—1938, споруджував Адольф Каменобродський). У подвір'ї був запроєктований дім директора школи, нереалізований. Нині це львівська середня загальноосвітня школа № 27[10][17] імені Юрія Вербицького.
↑ абвгArch. Tadeusz Eugeniusz Pisiewicz. inmemoriam.architektsarp.pl(пол.). 29 czerwca 2018. Процитовано 8 липня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 4. — S. 130; Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1927/1928. — Lwów: Nakładem Politechniki Lwowskiej, 1927. — S. 212.
↑Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów: nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 45. (пол.)
↑Lwowscy plastycy przed wojną // Cracovia Leopolis. — 2005. — № 2 (42). — S. 80. (пол.)
↑40 lat Gliwickiego Biura Projektów Budownictwa Przemysłowego. — Katowice: Prasowe Zakłady Graficzne RSW «P-K-R», 1988. — S. 7. (пол.)
↑ абBarucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — № 3. — 2006. — S. 54. — ISSN 0239-3549. (пол.)
↑ абБанцекова А. Є. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 18. — 2008. — С. 130—131. — ISBN 966-95066-4-16.
↑Brandt K. S. Dworce na małych stacjach Śląsk—Gdynia // Inżynier Kolejowy. — 1931. — № 7 (83). — S. 210. (пол.)
↑Pisiewicz T. Uwagi na temat budowy «baraków» lwowskich // Dom, Osiedle, Mieszkanie. — 1930. — № 9. — S. 29-30.
↑Hasło Łódzkie. — 9 listopada 1929. — № 308. — S. 8; Plon konkursu M. R. P. na opracowanie typów mieszkań w domach o 4-ch kondygnacjach, przy zabudowaniu nowych dzielnic miasta // Architektura i Budownictwo. — 1930. — № 6. — S. 212; Wynik konkursu na opracowanie typów mieszkań // Rzeczy Piękne. — 1929. — № 7—9. — S. 182. (пол.)
↑Miejski Ośrodek Zdrowia i Opieki Społecznej // Słowo Polskie. — 16 grudnia 1930. — № 344. — S. 2. (пол.)
↑Wojcik M., Krasny P. Kościół parafialny p. w. Zwiastowania Najświętszej Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewickowych w Bolszowcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2002. — Т. 10. — S. 56. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0. (пол.)
↑Lewicki J. Problematyka adaptacji architektury modernistycznej do współczesnych potrzeb użytkowych // Adaptacja obiektów zabytkowych do współczesnych funkcji użytkowych. — Warszawa — Lublin: Wydawnictwo Politechniki Lubelskiej, 2009. — S. 80. — ISBN 978-83-7497-085-3. (пол.)
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.