ТЕС Ченнел-Айленд

ТЕС Ченнел-Айленд

Розташування	Австралія, Австралія
Введення в експлуатацію	1986 – 1987 (турбіни С1 – С6), 2006 (турбіна С7), 2011 (турбіни С8 та С9)
Вид палива	природний газ
Енергоблоки	3х33,3 + 1х100 (турбіни С1 – С6), 1х42 (турбіна С7), 2х45 (турбіни С8 та С9)
Котельні агрегати	2 котла-утилізатора (турбіни С4 та С5)
Турбіни	2 газові General Electric Frame 6 (турбіни С1 та С2), 1 газова General Electric Frame 6 (турбіна С3, виведена з експлуатації), 2 газові General Electric Frame 6 + 1 парова (турбіни С4 – С6), 1 газова General Electric LM6000 (турбіна С7), 2 газові Rolls-Royce Trent 60 (турбіни С8 та С9)
Встановлена електрична потужність	200 (1987), 322 (середина 2010-х)
Материнська компанія	PowerWater
ідентифікатори і посилання

ТЕС Ченнел-Айленд – теплова електростанція на півночі Австралії.

В 1986 – 1987 роках на майданчику станції стали до ладу 5 газових турбін потужністю по 33,3 МВт та одна парова турбіна з показником 34 МВт. При цьому три газові турбіни (станційні номери С1 – С3) встановили на роботу у відкритому циклі, а дві газові турбіни (номери С4 та С5) доповнили котлами-утилізаторами, від яких і живилась парова турбіна (номер С6). Таким чином, був споруджений перший в історії Австралії парогазовий блок комбінованого циклу.

В 2006-му додали встановлену на роботу у відкритому циклі газову турбіну потужністю 42 МВт (номер С7).

У 2011-му запустили дві встановлені на роботу у відкритому циклі газові турбіни потужністю по 45 МВт (номери С8 та С9), при цьому в режимі впорскування води вони можуть видавати потужність у 55 МВт.

Станом на середину 2010-х загальна потужність станції становила 322 МВт (за турбінами С1 – С6 рахувався сукупний показник у 190 МВт).

В 2020-му газову турбіну С3 вивели з експлуатації. Також у другій половині 2020-х планують зупинити всі інші турбіни першої черги (С1, С2, С4 – С6). В той же час, для підсилення станції на початку 2020-х замовили мобільну газову турбіну від General Electric типу TM2500 потужністю 22 МВт.

ТЕС спорудили з розрахунку на природний газ, який подали по трубопроводу Палм-Воллей – Дарвін. Наразі район Дарвіну при виникненні потреби також може отримувати блакитне паливо від заводів зі зрідження Дарвін ЗПГ та Ічтіс ЗПГ (знаходяться лише за кілька кілометрів від електростанції та сполучені з Палм-Воллей – Дарвін короткими перемичками).

Видача продукції відбувається під напругою 132 кВ.[1][2][3][4][5][6][7]

Примітки

1. Our power stations – Territory Generation. territorygeneration.com.au. Процитовано 10 січня 2025.
2. Thesis_CDU_6219_Phelts_B (PDF).
3. elec-sector-emissions-acil-allen (PDF).
4. admin (10 лютого 2012). Powering up the Territory. Energy Source & Distribution (en-AU) . Процитовано 10 січня 2025.
5. 202023%20-%20PUBLIC (PDF).
6. CIPS-Project (PDF).
7. Australia, Gas services-Fueling the development of Northern (2 вересня 2021). Our journey. Gas services - Fueling the development of Northern Australia (англ.). Процитовано 10 січня 2025.