|
С-8
С-8 (де буква «С», імовірно — снаряд, а «8» — калібр ракет 80 мм) — радянська / російська 80-міліметрова некерована авіаційна ракета, призначена для знищення техніки та живої сили супротивника з повітря. Ракета випускається з декількома видами бойових частин. Носіями ракет С-8 у різний час були різні літаки — штурмовики, бомбардувальники та винищувачі-бомбардувальники: Су-17, Су-24, Су-34, Су-25, Су-27, Су-35, МіГ-23 та МіГ- 27 ; ударні вертольоти : Мі-8, Мі-24, Мі-35, Мі-28, Ка-52 і Ка-50, а також бронетранспортери та десантно-штурмові катери. Історія У 1964 році ОКБ-51 П. О. Сухого розпочало розроблення проєкту ударного літака, спочатку позначеного як Т-58М, який згодом став фронтовим бомбардувальником Су-24[1]. 21 серпня 1965 року ухвалено постанову ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР № 648—241 про створення Т-58М, у цьому ж документі передбачалося створення прицільно-навігаційної системи «Пуму» та нових некерованих та керованих авіаційних ракет С-8, С-24 та Х-24[1][2]. Розробка нових засобів ураження стала необхідною у зв'язку з удосконаленням бронетехніки і засобів ППО сухопутних військ ймовірного супротивника, недостатньої потужності та дальності дії НАР сімейства С-5 (що отримали велике поширення у 1960-х роках)[2]. Розробка НАР типу С-8 доручалася ОКБ-16 (пізніше КБ Точмаш), яким керував А. Е. Нудельман. Згодом розробку модифікацій С-8 здійснював «Інститут прикладної фізики» у м. Новосибірську (зараз ВАТ)[2]. Механічні підривники розробив Науково-дослідний технологічний інститут у Балашисі. Посилення вражаючої дії бойової частини досягнули збільшенням калібру, щодо попередниці С-5, з 57 до 80 мм. Компонувальна схема З-8 залишилася ідентичною С-5. Збільшення калібру і відповідно маси ракети призвело до зростання потужності двигуна[2]. Заводські (попередні) випробування НАР С-8 пройшли 1969 року, а спільні (із замовником) державні випробування — 1971 року. Серійно С-8 вироблялася на заводі «Авіаагрегат» у Куйбишеві (нині Самара)[2]. Нині корпуси С-8 серійно виробляються на заводі «Сільмаш» у Кірові. КонструкціяРакета С-8 зберегла принципову схему та компонування ракети С-5. Для поліпшення точності 6 пер стабілізатора при виході ракети з труби розкривалися газовим поршнем й надалі фіксувалися, що забезпечувало кращу, по зрівнянню з С-5, купчастість стрільби. У складеному положенні вузол стабілізатора був укладений між шістьма соплами твердопаливного двигуна ракети і закритий стаканом, що зривається під час пуску. Для швидкого розгону та розкручування важчої ракети С-8 тяга твердопаливного двигуна в порівнянні з двигуном ракети С-5 збільшена, а час його роботи скорочено до 0,69 с. Розсіювання С-8 у польоті та можливе кругове відхилення становило 0,3 % дальності, а дистанція ефективного пуску — 2000 м. МодифікаціїНа основі базової конструкції С-8 з універсальною кумулятивно-осколковою бойовою частиною розроблено кілька модифікацій ракети. С-8М та С-8КОМС-8М та С-8КОМ з модернізованою бойовою частиною посиленої осколкової дії та твердопаливним двигуном, що має збільшений час роботи. Повна довжина ракети С-8КОМ становить 1542 мм. Стартова вага ракети 11,2 кг. Кумулятивно-уламкова бойова частина вагою 3,6 кг містить 1,1 кг (за різними джерелами — 0,9 кг, ймовірно, переплутали з С-8М) вибухової речовини. При влучанні за нормаллю С-8КОМ може пробити 420-мм броню (за різними джерелами — 400 мм, ймовірно, переплутали з С-8М). Дальність пуску ракети 1300-4000 м. Діапазон швидкості літака-носія при бойовому застосуванні ракет С-8 всіх типів 166-330 м/с. С-8СРакета С-8С має бойову частину, що несе 2000 стрілоподібних вражаючих елементів для ураження живої сили. На кінцевій ділянці польоту стріли викидаються вперед вишибним зарядом. С-8БМРакета С-8БМ має бетонобійну бойову частину проникаючої дії, що пробиває шар залізобетону завтовшки до 0,8 м. Довжина ракети С-8БМ —1540 мм. Початкова вага ракети —15,2 кг. Бойова частина вагою 7,41 кг містить 600 г вибухової речовини. Дальність пуску ракети 1200-2200 м. С-8Д та С-8ДМРакети С-8Д і С-8ДМ мають бойову частину з об'ємно-детонуючої сумішшю; 2,15 кг рідких компонентів вибухової речовини змішуються і утворюють аерозольну хмару об'ємно детонуючої суміші. Вибух за фугасною дією еквівалентний 5,5-6 кг тротилу. Довжина ракети С-8ДМ — 1700 мм. Початкова вага ракети 11,6 кг. Вага бойової частини 3,63 кг. С-8О та С-8ОМОсвітлювальні ракети: їхня довжина — 1632 мм, стартова вага — 12,1 кг, вага бойової частини — 4,3 кг. Горючий склад вагою 1 кг. Дає силу світла близько 2 млн кандел. С-8ПРакета С-8П призначалася до створення пасивних перешкод РЛС противника. При спрацьовуванні дистанційного підривника з бойової частини ракет викидним зарядом викидаються диполі з металізованого скловолокна. Перші зразки ракет за три секунди створювали хмару диполів обсягом 500 м3. Диполі покликані створювати перешкоди радіолокаційним системам, які працюють на довжинах хвиль від 0,8 до 14 см. ТТХ
Пускові установкиПуск ракет здійснювався із спеціальних пускових пристроїв (блоків) Б-8М1 та Б-8В20А. Обидва блоки мали по 20 пускових труб, відкритих із казенної частини. Довжина блоку Б-8М1 (Б-8В20А) становила 2760 мм (1700 мм), діаметр блоку 520 мм (520 мм). Вага пустого блоку 160 кг (123 кг). Пізніше було розроблено пускові пристрої типу Б-8В7, які мали 7 відкритих пускових труб. Вага пустого блоку 40 кг. Довжина 1780 мм. Діаметр 332 мм. Як пускові установки використовуються блоки, що підвішуються на авіаційному носії:
Див. такожПримітки
Література
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
