Сілко Артур Олегович
Арту́р Оле́гович Сілко (24 травня 1988, Харків — 6 жовтня 2014, Донецьк) — солдат Збройних сил України. Життєвий шляхНародився 24 травня 1988 року у Харкові[1] у родині військовослужбовця. У дитинстві певний час проживав у Житомирі у бабусі і дідуся.[2] Восени 2006 р.[1] був призваний на строкову військову службу до лав Збройних сил України. Служив у 95-ій окремій аеромобільній бригаді, потім продовжив службу у 80-му окремому аеромобільному полку. 2007 року звільнився у запас. Працював у ФОП «Гладкий» міста Житомир. Був кухарем, працював експедитором, мангальщиком, торговим представником, ювеліром. Полюбляв грати на гітарі. Під час мобілізації у березні 2014-го зголосився добровольцем, солдат, оператор-навідник великокаліберного кулемета КПВТ, 2-й батальйон 95-ї окремої аеромобільної бригади. Брав участь в боях під Слов'янськом і Краматорськом.[1] 6 жовтня під час виконання бойового завдання в районі аеропорту Донецька зведений підрозділ було обстріляно російськими збройними формуваннями. Артур під час обстрілу вискочив з БТРа та був смертельно поранений осколками від розриву снаряда РСЗВ «Град». Похований на Смолянському військовому цвинтарі Житомира.[3] Без Артура лишились батьки, дружина та донька 2013 р.н. Каріна. Нагороди та вшануванняЗа особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia