Схема Блітта — Сернандера

Схема (послідовність, класифікація, шкала) Блітта — Сернандера — послідовність кліматичних періодів Північної Європи пізнього плейстоцену і голоцену, заснована на дослідженнях торфовищ Данії, які провели норвежець Аксель Блітт (1876) і швед Рутгер Сернандер (1908). Їх класифікація була включена в послідовність пилкових зон, яку пізніше розробив Леннарт ван Пост, один із засновників палінології.

Опис

На послідовність шарів різного кольору у торфі вперше звернув увагу Генріх Дау в 1829 р.[1] Данська королівська академія наук запропонувала премію тому, хто зміг би пояснити ці явища. Блітт припустив, що темні шари були відкладені в посушливі епохи, а світлі — у вологі. Для опису своєї гіпотези він використовував терміни «атлантичний» (жаркий і вологий) і «бореальний» (холодний і сухий).

У 1926 р. К. А. Вебер[2] звернув увагу на чіткі межі-горизонти в торфі, виявленому в Німеччині, які відповідали класифікації Блітта. Сернандер визначив суббореальний і атлантичний періоди, а також пізні льодовикові періоди. Інші вчені розширили їх класифікацію.

Класифікація була запропонована до появи сучасних, точніших методів датування, таких, як радіовуглецевий аналіз або цикл кисневих ізотопів. Наразі геологи з різних регіонів вивчають рівні моря, торфовища і льодовикову кору різними методами, що дозволяють уточнити класифікацію Блітта — Сернандера. Встановлено відповідність між найбільшими кліматичними подіями Євразії і Північної Америки.

Наразі флуктуації кліматичних змін вважаються складнішими, ніж їх представляє схема Блітта — Сернандера. Наприклад, у недавно досліджених зразках торфу з фьорда Роскілле та озера Корнеруп у Данії виявлено від 40 до 62 різних верств пилку. Проте дотепер не запропоновано переконливішої альтернативної теорії.

Проблеми

Датування та калібрування

Наразі схема Блітта — Сернандера підтверджена багатьма методами датування, насамперед радіовуглецевим датуванням зразків торфу. При цьому в останні кілька десятиліть радіовуглецеве датування піддалася калібруванню (з опорою на інші методи — такі, як дендрохронологія тощо), оскільки раніше вважалося, що концентрація ізотопів вуглецю в атмосфері була постійною, тоді як нині вважається доведеним, що вона змінювалася з часом.

Міждисциплінарна кореляція

Класифікація Блітта — Сернандера використовувалася для встановлення часових меж низки археологічних культур Європи і Америки. Ряд фахівців навіть поспішили ототожнити стадії розвитку технології в північній Європі з низкою кліматичних періодів, проте наукове співтовариство ставиться до такого підходу в цілому критично. Зокрема, відсутні зрозумілі причини того, чому різке припинення використання бронзи і початок використання заліза приблизно 600 р. до н. е. має пов'язуватися із закінченням субатлантичного періоду в цей час. Інший приклад: в теплий атлантичний період територія Данії була зайнята мезолітичними культурами, а не високорозвиненішими неолітичними, хоча клімат сприяв переходу до сільського господарства.

Послідовність

Пізній плейстоцен складається з таких фаз (дати приблизні, калібровані):

• Давній дріас, 12000—11600 до н. е.
• Аллередське потепління, 11600—10900 до н. е.
• Пізній дріас, 10900—9640 до н. е.

Голоцен складається з таких фаз:

• Пребореальний період
• Бореальний період — холодний, сухий, підйом температури, 9500—6900 до н. е.
• Атлантичний період — спекотний, вологий, температурний максимум, 6900—3700 до н. е.
  • Давній Перон, сильне потепління близько 5000—4100 рр. до н. е.
• Суббореальний період, 3700—600 до н. е.
  • Піорське коливання, 3200—2900 до н. е.
• Субатлантичний період, 600—0 до н. е.

Рослини-маркери

Серед рослин, чий пилок або останки використовувалися як маркери для вивчення торфу, були, зокрема:

• Сфагнум
• Осока
• Шейхцерія
• Пухівка піхвова
• Журавлина
• Андромеда багатолиста
• Erica tetralix
• Верес
• Сосна
• Береза

Для вологих періодів характерно більша кількість сфагнуму, для сухих — більше стовбурів таких дерев, як береза ​​і сосна.

Примітки

1. Dau, Allerunterthänigster Bericht an die Königliche Dänische Rentekammer über die Torfmoore Seelands nach einer im Herbste 1828 deshalb unternommenen Reise. (usually simply Über die Torfmoore Seelands) Copenhagen and Leipzig, 1829.
2. Weber, «Grenzhorizont und Klimaschwankungen» Abhandl. Naturwiss. Vereins, Bremen 26 (1926:98-106).

Ресурси Інтернету

• the Holocene
• 10,000 Years of Climate Change [Архівовано 8 грудня 2012 у Archive.is]
• Bogs and Mires of the Baltic Region [Архівовано 16 січня 2006 у Wayback Machine.]