СуперяйцеСуперяйце — в геометрії тіло обертання, отримане шляхом обертання супереліпса з показником степеня більшим за 2 навколо його більшої осі. Може розглядатись як частковий випадок супереліпсоїда. На відміну від еліпосїда обертання суперяйце може вертикально стояти на плоскій горизонтальній поверхні чи на верхівці іншого суперяйця[1], завдяки тому, що кривина поверхні на кінцях суперяйця дорівнює нулю. Ця форма популяризувалась данським вченим, письменником, винахідником, художником та інженером Пітом Хейном (1905–1996). Суперяйця з різних матеріалів в 1960-х роках продавались як сувеніри. В 1971 році з нагоди лекцій Піта Хейна в Глазго біля входу спортивно-розважального комплексу Кельвін-Хол було встановлено алюмінієве яйце масою у тонну[2]. Математичний описСуперяйце має форму супереліпсоїда з круглим поперечним перерізом. Він описується рівнянням де r — «екваторіальний» радіус (горизонтальний радіус у найширшій частині);
Показник степеня p визначає ступінь площинності кінців яйця та його гладкості в екваторіальній частині. Піт Хейн віддавав перевагу значенню p = 2,5 (такий показник степеня має спроектована ним супереліптична форма кільцевої транспортної розв'язки на площі Сергельсторг у Стокгольмі) і r/h = 3/4[3]. При заміні у рівнянні знака нерівності на знак рівності можна отримати рівняння поверхні суперяйця[4]. Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia