Судний день (фільм)
«Судний день» (англ. Doomsday) — британський фантастичний постапокаліптичний бойовик з елементами трилера 2008 року, знятий режисером Нілом Маршаллом. Концепція фільму спочатку була заснована на ідеї режисера і сценариста фільму Ніла Маршалла зіштовхнути сучасних солдатів із середньовічними лицарями. Фільм містить величезну масу кіноцитат і відсилань до класичних фантастичних фільмів, зокрема, «Втеча з Нью-Йорка», «Шалений Макс» та інші. Жанр — постапокаліпсис, трилер, бойовик. Маршалл зібрав для цього фільму втричі більший бюджет, ніж разом узяті бюджети його попередніх фільмів — «Пси-воїни» (2002) і «Спуск» (2005). Знімання відбувалося у Шотландії (в тому числі у відомому замку Блекнесс) і Південній Африці, яка й зіграла роль постапокаліптичної Шотландії. Прем'єра фільму відбулася в США і Канаді 14 березня 2008 року, в Англії — 9 травня 2008 року. Фільм отримав змішані, але переважно посередні оцінки критики і зібрав у прокаті вельми помірну суму, ледь окупивши витрати на власне виробництво. СюжетЗі вступу до фільму
Хронологія сюжетуГлазго. 3 квітня 2008 року. На екрані миготять заголовки газет: «Таємничий вірус вбиває за лічені дні», «Жахлива агонія жертв»; показують події, які мають безпосереднє відношення до епідемії. 29 червня 2008 року, кордон Англії і Шотландії, 21:17. Натовпи людей рухаються до кордону в надії врятуватися від вірусної катастрофи. Серед них є і молода мати з маленькою дівчинкою (майбутньою головною героїнею фільму). Кордон охороняється групою військових, яка не пропускає біженців далі. Раптово серед натовпу патруль знаходить зараженого, по якому відразу ж відкриває вогонь. Починається паніка. Блокпост зноситься розлюченим натовпом, який влаштовує погоню за військовими у вантажівці, однак на їх шляху стає висока стіна, що відокремила Англію та Шотландію, розділивши Британію навпіл. Молодій матері вдається в останню мить врятувати дочці життя, віддавши її в руки одному з військових у вертольоті. 2035 рік. У Лондоні служба внутрішньої безпеки (СВБ), серед якої присутня Іден Сінклер (дівчинка, що вижила), проводить військову операцію проти наркосиндикату. У результаті гине її напарник Майлз. Глава СВБ Нельсон радить Іден поїхати додому і відпочити. Тим часом, в одному з притонів Лондона під час поліцейського рейду виявляються заражені люди вірусом «Жнець». Про це негайно повідомляється уряду. Пропонується кілька варіантів вирішення проблеми: ввести надзвичайний стан, встановити переносні лазарети тощо, що негайно критикує Нельсон. Прем'єр-міністр Хетчер і його помічник Канаріс показують Нельсону надсекретну інформацію: виявляється, вже як три роки поспіль супутник-шпигун фіксує живих шотландців на вулицях Глазго, що означає вакцина вже винайдена. У закриту зону вирушає група військових, щоб розібратися з ситуацією, лідером якої призначається Іден Сінклер. Вважається, що єдиною людиною, хто міг винайти вакцину, це доктор Кейн, який залишився в зоні для заражених. Його лабораторія перебувала в інфекційній лікарні Глазго. Група вирушає туди і піддається нападу з боку дикунів під проводом Сола. З восьми чоловік команди виживають тільки троє, в тому числі і Сінклер, яка потрапляє в полон. Перед її очима постає дикунське суспільство, соціум без присутності моральних догм, люди, які розгубили всі людські риси. Іден вдається втекти, прихопивши з собою дочку Кейна Келлі — дівчина пообіцяла відвести Сінклер до свого батька. У Лондоні починається епідемія. Не в силах стримати епідемію урядові війська відступають до будівлі уряду, куди проникають деякі інфіковані. Прем'єр-міністр Хетчер заражається і кінчає життя самогубством, Канаріс бере владу в свої руки. Келлі розповіла, що вона і Сол — діти Кейна, її брат і батько воюють між собою, через що страждають всі, хто вижив. Дівчина відводить всіх «з-за стіни» до Кейна, який зі своїми підлеглими живе у великому замку. Доктор Кейн озлобився на весь світ, створивши навколо себе закрите суспільство, яке пропагує тільки силу і жорстокість як єдиний природний спосіб очиститися від «слабаків цього світу». По суті, суспільство Кейна нагадує Середньовіччя з лицарськими атрибутами і королівською монархією. За словами Кейна, виживанню вони зобов'язані не науці, а природному відбору — «виживає найсильніший». Сінклер надається шанс поборотися і вижити на своєрідному турнірі. У результаті Іден перемагає і разом зі своїми напарниками їй вдається втекти — прихопивши з собою Келлі, яка і є тією вакциною, яку вони шукали — але при цьому гине сержант Нолтон. Розібравшись з людьми Сола, Сінклер на автомобілі добирається до пункту зустрічі з Канарісом і передає уряду Келлі і вченого Стерлінга. Вона віддає Нельсону компромат на Канаріса, відеозапис, що викриває його політичне зростання та глобальні плани, і яку пізніше показують по прямому ефіру. Сінклер прибуває до дикунів Сола, і вони визнають її своїм лідером. У ролях
ВиробництвоОлександр Сіддіг, який грає прем'єр-міністра Великої Британії, є справжнім племінником Малкольма Макдавелла, який зіграв центрального персонажа серед шотландців у цьому фільмі.[1] Хоча сюжет відбувається в Лондоні та Шотландії, більшість знімання провели у Південній Африці. До речі, останньою сценою, знятою на континенті перед переїздом до Великої Британії, стало тривале переслідування автомобіля, коли Bentley розбився через автобус.[1] Масовка у фільмі нараховує приблизно 700 чоловік, більшість з них — африканці.[1] Алюзії
СприйняттяКритикаСудний день не показали критикам перед комерційним відкриттям у кінотеатрах.[3] Загалом фільм отримав змішані відгуки від професійних критиків. Сайт Rotten Tomatoes повідомив, що 50% критиків позитивно оцінили стрічку на основі 68 відгуків, середній бал склав 5,2/10.[4] На Metacritic фільм отримав середню оцінку 51 зі 100 на основі 14 відгуків.[5] Оцінка на сайті IMDb — 6,0/10.[6] Шотландська реакціяШотландська туристична агенція VisitScotland привітала «Судний день», сподіваючись, що фільм буде приваблювати туристів шляхом популяризації Шотландії для решти світу. Національний орган у справах кіно та телебачення країни, Scottish Screen, виділив 300 000 фунтів стерлінгів на виробництво «Судного дня», забезпечивши економічні преференції для акторів і знімальної команди, які мешкали в Шотландії. Представник прес-служби Scottish Screen очікував: «Це, ймовірно, також залучить велику аудиторію, яка побачить, наскільки Шотландія може забезпечити гнучкий та різноманітний фон для всіх жанрів кінематографу».[7] Примітки
Посилання |