Стєкольний
Стєкольний (рос. Стекольный) — селище міського типу Хасинського району Магаданської області Російської Федерації. ГеографіяСтєкольний розташований на 68-му км Колимської траси на річці Кадикчан, недалеко від впадіння її у річку Хасин. Відстань до районного центру Палатка — 10 км, обласного центру міста Магадан — 68 км. Назва смт Стєкольний походить від склозаводу, який був побудований в'язнями Маглагу в 1941 році. КліматУ Стєкольному клімат суворий субарктичний клімат. Зима тривала, літо прохолодне. Середня температура січня від -19 °С до -23 °C, у липні від +12 °C до +16 °C. Річна сума опадів — 300-600 мм. Вегетаційний період не більше 100 днів.
ІсторіяПоблизу сучасного смт існував окремий табірний підрозділ «Стєкольний», який входив до складу Маглагу та діяв у 1939–1940 роках на ділянці 72-й км Колимської траси. У серпні 1941 року силами ув'язнених почалося будівництво склозаводу, та селища Стєкольний на 68-му км. Колимської траси. Склозавод почав працювати у лютому 1942 року, працювали на ньому в'язні. У 1944 році завод перебував у системі Північного гірничопромислового управління Дальбуду. Згодом — Магаданський скляний завод, закритий у 2010-х роках[3]. В'язнями окремого табірного підрозділу «Стєкольний» були українські дисиденти Василь Січко та Петро Січко. У 1966 році Стєкольний був адміністративним центром однойменної селищної ради, куди входили також села Хасин та Агробаза. 28 грудня 2004 року було створено муніципальне утворення «Міське поселення „селище Стєкольний”»[4]. 1 травня 2015 року міська поселення «селище Стєкольний» увійшло до складу муніципального утворення «Хасинський міської округ» з адміністративним центром у селищі Палатка. У смт Стєкольний розташована Геофізична обсерваторія РАН «Магадан»[5]. Населення
Інфраструктура
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia